Червона Рута»: культурний опір та єдність українського народу у часи випробувань
У вересні 1989 року на території сучасної України сталася визначальна подія для розвитку української культурної ідентичності – масштабний відкритий музичний фестиваль «Червона Рута», що проходив на стадіоні «Буковина» у Чернівцях.
Цей зухвалий захід, який вже від перших моментів викликав опір радянської влади, став символом національного відродження і культурної незалежності.
Народна пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля», яку вперше прозвучало саме тут, під маштабним прапором стягів із синьо-жовтими кольорами, стала гімном незламної української нації, що бореться за своє майбутнє.
Попри цілеспрямований тиск та заборони з боку тодішньої влади, фестиваль «Червона Рута» у 1989 році став феноменом, що залучив тисячі молодих українських музикантів і виконавців із усіх регіонів країни.
Саме ці перші кроки впродовж перших років незалежності допомогли визначити нове покоління зірок української музики.
У залі та на сцені фестивалю починають виходити майбутні зірки української сцени — від Андрія Жданкіна і сестри Віки Тельнюк до Ірини Білик, Тараса Чубая, гуртів «Воплі Відоплясова» та «Брати Гадюкіни».
Вони стали символами нової культури та опору через музику, оскільки їхні пісні, наповнені патріотизмом і національним духом, миттєво здобули популярність не лише в Україні, а й серед української діаспори.
Впродовж років фестиваль «Червона Рута» став майданчиком для відкриття нових талантів, зокрема у жанрах фолк, рок, сучасний поп і танцювальна музика.
Величезний талант та впізнаваність здобули десятки виконавців, серед яких — гурт «Хорта», «Танцювальна музика» та інші, — що стали обличчями української культури на міжнародному рівні.
Важливо зазначити, що через пандемію COVID-19 та сьогоднішню агресію росії проти України фестиваль у 2020–2024 роках був вимушено припинений, але вже 2025 року він знову зібрав сотні українських виконавців у Львові, на проспекті В’ячеслава Чорновола, що є символом боротьби за незалежність і цілісність країни.
Впродовж п’яти днів тут звучала сучасна українська музика у різних жанрах — від фольклору і попу до важкої рок-музики та військових пісень, що відображають дух невідступної боротьби.
У Львові пройшли конкурси та гала-концерт, а на фан-галявині виступали учасники із усієї України та закордону.
Особливо відзначилася Дарка Стебівка — переможниця першої «Червоної Рути» 1989 року, яка через роки знову приїхала на фестиваль у ролі гості.
Тема культурного спротиву пройняла весь захід — на сцені, у дискусіях і панельних обговореннях у штаб-квартирі та у просторі «Малевича», відбувалися діалоги з істориками, громадськими діячами і військовими.
Саме через музику, авторські пісні та символічну єдність «Червоної Рути» український народ демонструє своє прагнення до незалежності, духовного збереження і боротьби за свою ідентичність.
Завдяки цим культурним проявам, українська музика стала не лише формою реакції на зовнішній тиск, а й рушієм змін у суспільстві, що викликає й захоплення, й натхнення для майбутніх поколінь.
Відтак, «Червона Рута» залишається важливою платформою для збереження національної культури, її консолідації та розвитку у найскладніші часи сучасної історії України.