Недосконалість державних програм захисту енергетичної інфраструктури: скільки коштів залишилось невикористаними та які наслідки це має
Україна стикається з суттєвими викликами у сфері забезпечення безпеки своїх критичних енергетичних об’єктів.
За даними Рахункової палати, значна частина встановленого фінансування, понад третину, залишилася невикористаною у рамках запровадженого експериментального проекту з захисту паливно-енергетичного сектору на 2023–2024 роки.
Хоча було заплановано понад 35 мільярдів гривень, фактично використано менше 19 мільярдів, що свідчить про низький рівень реалізації намічених заходів.
Основні причини недостатнього прогресу – небрежний підхід до моніторингу, слабка координація та відсутність високоякісної експертної підтримки.
Проєкт координувало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, яке не має досвіду у захисті енергетичних об’єктів, і це додатково ускладнило процес.
Аналіз показав, що використовувалась спрощена модель реалізації — процедура «проектуй-будуй», без прозорих тендерів, що знижувало конкуренцію та ускладнювало контроль.
В підсумку, багато з запланованих укриттів та фортифікаційних споруд залишаються недобудованими: частка завершених об’єктів менше 75%, а оборонні елементи — менш ніж на 25% від запланованих показників.
Також виявлено завищення вартості робіт, неналежне відображення боргових зобов’язань і непрозорі зміни у контрактах.
Окрім того, зменшено надмірні видатки та скориговано цінові договори.
Водночас Україна активізує переговори зі США щодо імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), що є важливим для стабілізації опалювального сезону в умовах руйнувань енергетичної інфраструктури через російські обстріли.