Українські науковці здобувають світове визнання під час війни: історія високотехнологічного прориву в галузі фізики
У період найскладніших випробувань для України — під час масштабної війни, яка триває вже понад два роки, — українські вчені продовжують доводити, що наука не знає меж і може бути світлом у темряві.
Йдеться про унікальний проєкт, який народився та розвинувся у Харкові, в одному з найважливіших інституцій української науки — Інституті сцинтиляційних матеріалів.
Це історія про те, як у найважчі часи українські дослідники створили новий рівень технологій для глобальної фізичної науки і отримали міжнародне визнання.
У травні 2022 року, коли Харків ще освітлювали вибухи і запеклі бої, група вчених з цього інституту почала вирощувати кристали для складних детекторів у межах проєкту TWISMA, що фінансується Євросоюзом.
Іноді саме під час найбільших труднощів народжуються найзначущіші прориви.
Лише уявіть, що ці інноваційні дослідження були проведені в підвалі, під час запеклих обстрілів та обвальних боїв, коли більшість колег були змушені залишити регіон або працювали у страхітливих умовах війни.
Ці кристали, створені українськими фізиками, стануть важливим елементом у надскладних експериментах Великого адронного колайдера CERN, що знаходиться у швейцарській Женеві.
Вони допомагають дослідникам краще фіксувати та аналізувати мільйони зіткнень елементарних частинок, що розганяються зі швидкістю світла.
Це надзвичайно цінний внесок у фундаментальну фізику, і він доводить, що навіть у руйнівному часі нація може підтримувати передову наукову діяльність.
Науковий проєкт TWISMA, керований доктором технічних наук Олегом Сідлецьким та з підтримкою керівника інституту Бориса Гриньова, спрямований на створення нових високочутливих кристалів, здатних витримувати максимальні навантаження та радіаційне випромінювання.
Вони вже проходять випробування у CERN, а результати їхньої роботи вразили світову спільноту, адже українські дослідники змогли подолати безліч бюрократичних та технічних перепон, працюючи у екстремальних умовах.
Це не лише наукове досягнення, а й символ незламності українських учених, здатних долати будь-які труднощі заради відкриттів, які змінюють світ.
Також важливо зауважити, що цей проект став першим у історії Horizon Europe, який координує саме українська наукова установа.
В умовах війни, коли нестача ресурсів і труднощі з логістикою були особливо гострими, українські фахівці продемонстрували високий рівень професіоналізму, наполегливості і віри у своє майбутнє.
Це історія героїзму, наполегливості та непохитної віри у силу науки.
Вона вкотре показує, що навіть у найтемніші часи, коли здається, що все втрачено, людський розум і наполегливість здатні творити дивовижні речі та просувати межі можливого.