Таємниці марсіанських канав і таємничі сухі льоди: нові відкриття з досліджень Червоній планети
Нові дослідження показують, що незвичайні, звивисті канали, які недавно зафіксували орбітальні апарати на Марсі, не виникли внаслідок руху води або присутності живих організмів, а скоріше — через процеси, пов’язані з сухим льодом.
Вчені з Утрехтського університету, Нідерланди, провели серію експериментів у спеціальній камері для імітації умов Червоної планети, що мають низький тиск та дуже низькі температури.
Вони помітили, що блоки твердого вуглекислого газу – сухого льоду – при нагріванні починали сублітувати, тобто безпосередньо перетворюватися в газ, що створювало під них тиск.
З часом цей надлишковий газ підштовхував лід до руйнування поверхні, утворюючи вузькі траншеї та дамби — маленькі моделі марсіанських ярів.
Упродовж досліджень виявлено, що високий тиск газу здатний викликати рух піску й формувати картини, подібні до тих, що спостерігаються на орбіті Марсу.
Це відкриття підтверджує гіпотезу про те, що формування подібних структур не пов’язане з присутністю рідини.
Важливо, що це відкриття полегшує розуміння того, яким чином Марс продовжує змінюватися сьогодні, навіть без наявності опадів і водойм.
Науковці впевнені, що щорічні сезонні коливання температури сприяють тимчасовій активності сухого льоду, що з часом може формувати нові канали й ярі.
Це переконує, що під товстим шаром льоду під екватором Марса приховані ще не відкриті таємниці про його минуле.
Проект ще раз підтверджує, що історія Марса — це не лише результат давніх вулканічних вивержень, а й постійні геологічні процеси, що тривають і сьогодні.
Модель руху сухого льоду допомагає науковцям краще зрозуміти фізичні механізми формування марсіанського ландшафту та можливості пошуку ознак колишнього життя на цій планеті.