Технологічний відстій України: наслідки атаки російської ракети ‘Орєшнік’ по Дніпру та виклики для оборони країни
Минулого року у листопаді Дніпро став об’єктом нової російської атаки, яка виявилась експериментальним застосуванням балістичної ракети ‘Орєшнік’ — системи, здатної не лише нести ядерний боєзаряд, а й виконувати тактичні та стратегічні місії.
Ця подія відкрила глибші проблеми української оборони та підкреслила значну технологічну відсталість країни у сфері ракетних та космічних технологій.
За словами Валерія Залужного, колишнього голови військової адміністрації та ексголовкому Збройних сил України, технології, що стоять за ‘Орєшніком’, мають потенціал для доставки ядерних ракет, тому українській обороні необхідно або створити еквівалентні системи, або розвивати власний комплекс, який здатен відстежувати запуск ракет, радіолокаційні траєкторії та визначати зони ураження.
Водночас відсутність розвинутих космічних технологій ускладнює застосування сучасних систем дальнього протиракетного захисту та ускладнює аналіз ситуації з космосу, що зменшує здатність українських військових максимально ефективно використовувати сучасну зброю, зокрема системи типу HIMARS.
За попередніми даними, ракетна атака, проведена 21 листопада, могла бути тестом для подальшого виробництва такої зброї.
Відомо, що у агресора є від двох до десяти боєголовок подібного типу, хоча точна кількість та технічні характеристики не розголошуються, а для запуску серійного виробництва потрібно провести щонайменше десять випробувань, що підтверджується знахідками уламків телеметрії на місці обстрілу, зокрема на Південмаші, де фахівці виявили необхідну для моніторингу параметрів польоту обладнання.