Майбутнє соціальних програм у бюджеті України під загрозою через зовнішню залежність
У 2026 році Україна знову постає перед складним викликом — фінансовим забезпеченням соціальної сфери в умовах зростаючого бюджетного дефіциту та високої залежності від міжнародної допомоги.
За офіційними даними, внутрішні доходи держави покривають лише трохи більше половини необхідних витрат, тоді як решту коштів країна має залучати ззовні.
Це передусім позики і гранти, що надійшли з-за кордону у сумі близько 47,5 мільярдів доларів США.
Основними міжнародними донорами виступають Європейський Союз, США, Японія, Канада, а також Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, які відіграють ключову роль у фінансовій підтримці країни.
Економічний експерт Андрій Павловський попереджає, що така значна залежність робить український бюджет дуже вразливим до політичних й економічних ризиків.
Зміни у політичних пріоритетах чи затримки у міжнародних платежах можуть спричинити цілі кризи в соціальній сфері, особливо враховуючи, що майже всі внутрішні надходження спрямовуються на оборонний сектор у зв’язку з війною.
Водночас, соціальні витрати — пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим — фінансуються саме за рахунок зовнішніх джерел, оскільки внутрішні надходження нерівномірно зростають.
Міністр фінансів Сергій Марченко попереджає, що у 2026 році країна стикнеться із дефіцитом зовнішнього фінансування у розмірі приблизно 16 мільярдів євро.
У разі недоотримання обіцяних інвестицій і допомоги, перше, що може постраждати — саме соціальний сектор.
В умовах війни бюджет України стає ще більш уразливим, оскільки держава не може одночасно усіма силами фінансувати і оборону, і соцзахист без підтримки міжнародних партнерів.
Крім того, руйнування інфраструктури унаслідок бойових дій потребує масштабних інвестицій на відновлення — близько 100 мільярдів гривень, яких у проєкті бюджету не заплановано.
На цього звертають увагу й експерти, які критикують відсутність внутрішніх резервів: значні суми залишаються у тіні — від грального бізнесу і митниці до операцій із криптовалютами.
Ідеї щодо детінізації економіки, справедливого оподаткування великих бізнесів, а також скорочення витрат на неперевірені та сумнівні проєкти — наприклад, фінансування телемарафону або нереальні дорожні програми — залишаються поза увагою уряду.
Павловський наголошує, що для подальшого стабільного розвитку Україні вже зараз потрібно переглянути фінансову політику і зосередитися на підтримці найбільш вразливих громадян у період післявоєнної відбудови.
Не секрет, що боргові зобов’язання країни зростають, і з 2027 року платежі за обслуговування боргу суттєво збільшаться, що вимагає перерозподілу бюджету у бік стратегічних пріоритетів — оборони, соціального захисту і відновлення після війни.