Дебати навколо ідеї створення Європейського «Щита дронів»: чи стане цей проект ефективним захистом?
В Європейському Союзі триває обговорення масштабного та амбітного проекту під назвою «Стіна дронів», метою якого є посилення оборонних можливостей країн-членів у боротьбі з безпілотниками та авіаційною загрозою з боку Росії та інших потенційних ворогів.
Втім, хоча на перший погляд концепція видається логічною та необхідною для захисту єдності та безпеки Європи, вона вже викликає широку критику і сумніви щодо її цінності та практичної реалізації.
На зустрічі лідерів ЄС у Копенгагені 29 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила ідею створення так званого «захисного щита» з радарів і ракет-перехоплювачів, здатного відстежувати та збивати безпілотники, що перетинають кордони—особливо над країнами Балтії та Польщею, які вважають цей проєкт життєво необхідним.
Водночас, представники країн далі від російських кордонів, зокрема Франції, повідомили про свої скептичні настрої щодо доцільності та необхідності таких витрат.
Офіційний Париж наголошує, що ідеальна стіна, здатна повністю захистити всі європейські кордони, не існує через їхню протяжність у 3000 кілометрів.
Стравлюючи цю ініціативу, деякі політики попереджають, що створення «Стіни дронів» може призвести до концентрування усіх оборонних рішень у Брюсселі, що може відволікати увагу від інших важливих аспектів національної безпеки.
Крім того, країни, як Італія і Греція, підкреслюють, що фінансування таких проєктів повинно бути спрямоване на добробут і безпеку всіх європейських держав, а не лише східної частини.
Різко висловилася і Німеччина, яка наголосила на неоднозначності й обмеженій ефективності плану.
Колишній прем’єр Литви і колишній комісар з оборони Андрюс Кубілюс вказує, що реальні витрати на початковому етапі складуть близько 1 мільярда євро, а всі необхідні системи можна створити менше ніж за рік, але критикує використання терміну «стіна», що може вводити в оману.
Експерти застерігають, що основна проблема полягає не лише у створенні систем безпеки, а у здатності протистояти більш складним гібридним атакам, боротися з виробництвом боєприпасів і налагодженням ефективних структур прийняття рішень у кризових ситуаціях.
«Дрони — це лише частина рішення.
Щоб перемогти, потрібно зосередитися на командуванні, логістиці та виробничих потужностях», — зазначив аналітик Крістіан Меллінг.
Незважаючи на суперечки, лідери ЄС більш-менш одностайно підтримали концепцію посилення оборонних сил у сфері протидії БПЛА, хоча технічні деталі, фінансування та строки реалізації ще залишаються невизначеними.
Водночас, зростає інтерес до підготовки українських військових і формувань для участі у спільних європейських проєктах, зокрема у поширенні досвіду з протидії дронам.
Зокрема, 30 вересня президент Володимир Зеленський повідомив, що українські фахівці вже розгортають у Данії місії щодо навчання та обміну досвідом у сфері протидії безпілотникам, щоб підсилити цю нову «стіну» Європи— мережу систем виявлення та перехоплення дронів, від якої залежатиме безпека майбутніх кордонів Європейського Союзу.