Правий поворот у британській політиці: чи обере Велика Британія шлях популістичних сил, подібних до Трампа?
Наприкінці вересня компанія YouGov, один із найвпливовіших і найавторитетніших дослідницьких центрів Великої Британії, здійснила масштабне соціологічне опитування, результати якого одразу ж привернули увагу не лише британської політичної сцени, а й світової громадськості.
В ході дослідження було змодельовано ймовірний сценарій результатів майбутніх загальних виборів, і отримані показники суттєво відрізнялися від існуючої реальності.
За результатами моделювання, якщо б вибори відбулися сьогодні, перемогу здобула б крайня праворадикальна партія Reform UK, яка отримала б від 270 до 340 мандатів у парламенті.
Для порівняння, у британській Палаті громад, яка налічує 650 депутатів, ці цифри давали б їй абсолютну більшість.
Варто зазначити, що популярність цієї політичної сили не є новиною.
За даними різних опитувань, з кінця минулого року рейтинг Reform UK стабільно зростає, і наразі складає від 25% до 30% підтримки населення, що дозволяє їм конкурувати з традиційними політичними гравцями.
В опитуванні YouGov цей показник становив 27%.
Однак високий рівень підтримки не гарантує остаточної перемоги на майбутніх виборах, оскільки британська система обрання депутатів заснована переважно на мажоритарній системі.
Це означає, що кандидатам потрібно здобути більшість голосів саме у своєму окрузі, щоб отримати мандат.
Як свідчить приклад попередніх виборів, пересічному виборцю довірено всього близько одного третини голосів, а переміг той, хто здобув перевагу у своєму окрузі незалежно від загальної кількості голосів.
Враховуючи цю систему, ймовірність перемоги популістів на загальних підставах є досить незначною—наприклад, на попередніх виборах партія Reform UK отримала лише 15% голосів, проте це дозволило їй здобути всього 5 мандатів, що менше ніж 1% від усієї кількості.
Особливістю нового дослідження є те, що воно спрогнозувало розподіл мандатів не просто за голосами, а в кожному окремому виборчому окрузі, що підтримує високий рівень точності та реалістичності прогнозу.
Методологія базується на широкій вибірці—більше 13 тисяч опитаних по всій країні—що дозволяє врахувати різноманітні демографічні особливості.
Це забезпечує глибше й об’єктивніше прогнозування реального розподілу голосів і потенційних результатів.
Навіть п’ять інших досліджень цього літа, проведених за відомою методикою, підтверджують, що у парламенті цій партії можуть приписати від 270 до 370 мандатів, але не більше.
Водночас рівень ажіотажу та очікувань навколо цих передбачень суттєво перебільшують реальні шанси на прорив правих популістів до влади найближчим часом.
Адже більшість досліджень показує, що лише близько 5% мандатів, які їм пророкують, можуть опинитися уможливими для перемоги, а реальна кількість здобутих у них мандатів і на виборах буде істотно меншою.
Більше того, до виборів ще залишаються чотири роки, і за цей час багато може змінитися щодо політичної ситуації.
Колишній прем’єр Британії Борис Джонсон вже зауважував: «Саме існування партії Reform UK може не дожити до наступних виборів».
Попри зростання популярності, яка у травні сягнула 30%, і їхні значні результати на місцевих виборах—партія здобула майже сімсот мандатів і контроль над кількома радами—прогнози щодо їхньої перемоги залишаються скептичними.
Адже у Верховній Раді депутатів з цієї політичної сили наразі менше тисячі, тоді як у у інших ключових партій— Лейбористської та Консервативної— цифри значно вищі.
Основна причина підтримки «Реформ»— це їхня високовійкова активність у медіа, особливо у соцмережах, де лідер партії Найджел Фарадж веде інформаційну війну проти існуючого політичного естаблішменту, що формує значну частку їхньої популярності.
Водночас, британці довіряють переважно традиційним політичним силам та нинішньому прем’єрові Кіру Стармеру, а Фараджові і його партії присвоєно високу активність у ЗМІ, але низький рівень довіри та підтримки тих, хто бажає бачити їх у владі.
Ці прогнози вказують на важливість розуміння того, що популярність популістських сил не обов’язково означає їхню неминучу перемогу, а скоріше — сигнал до серйозних внутрішніх проблем у традиційних партіях та системі політичних інститутів країни.
Водночас, ця ситуація може мати значний вплив і на українську політику, адже загроза посилення правих радикальних настроїв у Великій Британії викликає закономірний інтерес і до українсько-британських взаємин, особливо у сфері безпеки та співпраці у контексті протистояння зовнішнім викликам.
Конституційна стабільність і демократичні цінності залишаються ключовими пріоритетами для України у контексті глобальної політичної ситуації.