Росія готує план конфіскації західних активів у відповідь на санкції ЄС
За даними джерел, близьких до російського уряду, Москва розробила детальний план на випадок посилення заходів з боку Заходу щодо заморожування та вилучення російських активів за кордоном.
У відповідь на можливі кроки Європейського Союзу щодо конфіскації та націоналізації активів іноземних компаній, розташованих на території Росії, Кремль має намір застосувати дзеркальні заходи.
Згідно з отриманою інформацією від Bloomberg, план передбачає швидке націоналізування активів, що належать іноземним компаніям у РФ, з подальшим їх продажем.
Це дозволить Росії уникнути втрат і зберегти контроль над економічною ситуацією у країні, одночасно демонструючи готовність до відповідних дій у разі посилення санкцій.
Водночас, російський президент Володимир Путін підписав указ, що дозволяє прискоренно продавати державні активи за спеціальною процедурою, що додатково підкреслює наміри посилювати економічну самодостатність і захищатися від зовнішніх впливів.
Важливо зауважити, що у ситуації, коли Захід починає активні дії щодо конфіскації російських активів, Москва готова застосувати симетричні заходи, зокрема, по відношенню до західних компаній і іноземних інвестицій, що працюють у РФ.
Це включає потенційне розірвання контрактів і швидке оголошення про націоналізацію, що створює додаткові ризики для західних бізнесів у Росії.
Водночас, серед іноземних компаній, що досі активно працюють на російському ринку, є представники з Європи та Америки, такі як UniCredit, Raiffeisen Bank, PepsiCo і Mondelez, які можуть опинитися під загрозою у разі ускладнення ситуації.
З іншого боку, Європейський Союз не поспішає запроваджувати радикальні кроки щодо конфіскації активів, хоча й обговорює різні сценарії.
Після недавніх зустрічей лідерів ЄС у Данії активізувалися дискусії щодо використання заморожених активів Центробанку Росії для відшкодування збитків Україні у контексті плану надання кредитів у розмірі понад 140 мільярдів євро.
Важливо підкреслити, що цей механізм передбачає не конфіскацію, а швидше повернення коштів, з можливістю їхнього використання для відшкодування втрат, завданих війною.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що механізм надання Україні репарацій не буде подразумівати конфіскацію активів, а Київ отримуватиме компенсації лише після виплати їх Росією.
У рамках змін у фінансовій архітектурі підтримки України із ЄС розглядається створення спеціального репараційного кредиту, який допоможе Україні залучити необхідні ресурси, а Росія зможе повернути надані кошти у майбутньому.
Це може стати новим інструментом у додаткових засобах підтримки, а також чітким сигналом щодо зміни підходів Європи у сфері фінансування та репараційних процесів в умовах війни.