Оголошено справжню причину відставки прибічника Путіна Дмитра Козака: погляд з Кремля
У Росії з’явилися нові подробиці щодо причин відставки Дмитра Козака, одного з найвпливовіших і найближчих соратників Володимира Путіна.
Ця подія сталася 18 вересня і, за останніми даними, має значно більш глибоке і складне підґрунтя, ніж просто непорозуміння щодо позиції у питанні війни з Україною.
Більше того, аналітики стверджують, що причина відставки лежить у зміні внутрішньої політичної динаміки та особистих амбіціях найвищих політичних еліт Кремля.Згідно з інформацією, яку поширюють російські ЗМІ, зокрема «Коммерсант» і «Медуза», Дмитро Козак активно прагнув реформувати інститут уповноваженого із захисту прав підприємців.
Його ідея полягала у тому, щоб перейти на більш високий рівень керівництва цим органом, створити державну комісію для захисту бізнесу і надати цій структурі додаткові повноваження.
Його пропозиції передбачали підняття статусу та розширення функцій, щоб забезпечити більш ефективний захист інтересів бізнесу у складних умовах юридичного і політичного тиску.
У разі їх прийняття він планував претендувати на посаду заступника керівника адміністрації президента, яка дала б йому більший вплив і незалежність.Втім, ці ініціативи не були підтримані в Кремлі.
Водночас, ще улітку 2022 року закінчився термін повноважень Козака як захисника бізнесу, і його кандидатура досі залишалася невзятою до уваги влади.
Путін, за інформацією джерел, так і не призначив йому нову посаду, що стало не просто політичним сигналом, а й ознакою політичної розколу всередині еліт.
Несподівано для багатьох, Козак був одним із небагатьох, хто намагався просувати ідеї комплементарних реформ і мав високий рівень довіри серед оточення президента.
Однак його задумки і особисті амбіції не знайшли відгуку у Кремлі, і після відхилення пропозицій він ухвалив рішення піти.Козак — етнічний українець із Кіровоградщини, який зробив значну кар’єру в російській політичній системі та став одним із ключових фігур, що формували російську політику стосовно України.
У 2020 році, повернувшись до адміністрації президента, він продовжував виконувати важливі функції, зокрема, висловлював жорсткі позиції щодо української політики.
Свого часу він дозволяв собі пряму риторику та відкрито погрожував українським політикам, називаючи їх «дітьми із сірниками», а також говорив про можливість знищення України у разі її агресії.
За підтримки російських воєнних дій він і досі перебуває під санкціями низки західних країн.Хоча у лютому 2022 року, напередодні масштабного вторгнення, саме Козак був єдиним серед представників російської влади, хто уник відвертої підтримки ідеї незалежності «ДНР» та «ЛНР».
Щоправда, згодом він кілька разів намагався переконати Путіна зупинити військові дії, але безуспішно.
Протягом тривалого часу Дмитро Козак вважався одним із ключових дипломатів і стратегів у питаннях щодо України, хоча у 2022 році він перейшов у тіньову роль.
На початку 2023 року він навіть намагався стати головним переговорником з США щодо мирного врегулювання ситуації, але ці наміри залишилися нереалізованими.Звільнення нового важковаговика, якого вважали системним гравцем у російській політиці, є надзвичайною подією, що свідчить про зміни в особистих і політичних перестановках Кремля.
Це говорить про те, що навіть найвищі й найвпливовіші політики не застраховані від політичних потрясінь і переформатування системи — зважаючи на сучасний контекст, такий крок може мати наслідки далеко за межами внутрішньої політики Росії.