Магістральна катастрофа на Каховській ГЕС: екологічні й економічні наслідки руйнування водосховища
Руйнування Каховської ГЕС, яке відбулося в червні 2023 року внаслідок підриву дамби російськими військами, стало однією з найглобальніших техногенних катастроф сучасної України.
Ця надзвичайна подія несе далекосяжні екологічні, економічні та соціальні наслідки для країни, які будуть впливати на її екосистеми та економіку ще багато років.
Одним із головних ризиків є відновлення водосховища, що може призвести до знищення унікальних заплавних лісів — природних біорізноманітних осередків, які зараз активно відновлюються на місці колишнього водосховища.
За словами провідних науковців, якщо нові затоплення стануться через 10-20 років, Україна ризикує втратити щонайменше мільярд доларів шкоди, зокрема у вигляді знищення природних екосистем та втрати водних ресурсів.
Наукові дослідження, проведені з перших тижнів після руйнування, показують, що на місці зруйнованої греблі активно формуються цінні заплавні ліси та інші біорізноманітні спільноти, які нині під загрозою знищення, якщо знову трапиться повне затоплення.
Влада і науковці закликають не поспішати з відновленням водосховища у його попередніх обсягах без ретельного аналізу природоохоронних та економічних наслідків, упираючись на принцип збереження вже сформованих екосистем.
Експерт Яків Дідух, академа́к Національної академії наук України, наголошує, що проект відновлення має бути зваженим і продуманим, орієнтованим не на радянську гігантоманію, а на ефективне використання природних ресурсів для потреб атомної станції, зрошення та судноплавства.
Він також підкреслює, що трагедія руйнування Каховської ГЕС — це не лише екологічна криза, а й економічна: за підрахунками, збитки України від підриву дамби сягають понад 11 мільярдів доларів, а масштабна екологічна катастрофа загрожує ще більш солідними втратами.
Україна вже втратила до 40% запасів прісної води, а рівень небезпеки для навколишнього середовища й населення зростає.
Водночас експерти відзначають, що в країні критично бракує фахівців у галузі екології та водних ресурсів.
Реорганізація міністерств та ліквідація Міндовкілля створює додаткові ризики, оскільки можливо, що інтереси економіки й агросектору візьмуть перевагу над збереженням природних екосистем, що може спричинити ще більше погіршення ситуації.
Науковці закликають приймати найважливіші рішення тільки після комплексного аналізу, враховуючи всі екологічні та економічні аспекти, особливо — в контексті відновлення вже сформованих природних біоценозів, що можуть стати основою для сталого розвитку регіону.
В умовах, коли російські війська завдали потужної ударної дії на об’єкт та цілеспрямовано зруйнували греблю, Україна опинилася перед важкою дилемою, що має визначальне значення для майбутнього екологічної безпеки країни.
Тільки ретельне та відповідальне планування дозволить мінімізувати довгострокові негативні наслідки цієї екологічної катастрофи.