Катастрофічна криза водних ресурсів у Південній Азії: понад 600 мільйонів людей опиняться без доступу до питної води через рекордну посуху за останні 1300 років
За оцінками міжнародних наукових досліджень, мільйони людей у Південній Азії — понад 600 мільйонів — вже зараз знаходяться під загрозою втрати доступу до життєво необхідної води.
Вчені попереджають, що ця катастрофічна ситуація спостерігається на тлі найгіршої посухи за понад тисячу років.
В останні десятиліття вода з річки Ганг, яка є головним джерелом для мільйонів мешканців Індії, Бангладеш та сусідніх регіонів, стрімко зменшується, а рівень води у її руслі знижуються на фоні посилення кліматичних змін, танення гімалайських льодовиків і людського надмірного використання підземних ресурсів.Згідно з дослідженнями Індійського технологічного інституту Гандінагара та університету Арізони, об’єм води у Ганні почав різко скорочуватися ще з кінця минулого століття.
Відповідно до реконструкцій та моделювань, зроблених на основі архівних даних, природних свідчень і сучасних кліматичних моделей, сучасна засуха виявилася на 76% більш серйозною, ніж попередня масштабна криза, що трапилася у XVI столітті.Ця ситуація підсилюється проблемою забруднення, оскільки до Гангу щоденно потрапляє вражаюча кількість промислових та побутових відходів — майже п’ять мільярдів літрів стічних вод, з яких лише чверть піддається очистці.
Надмірний видобуток підземної води ще більше погіршує ситуацію: з 1970-х років рівень водоносних горизонтів у північних регіонах Індії зменшився більш ніж удвічі.
Це сприяє ще більшій посуховій кризі, що загрожує зникненням не лише річки, але й усіх природних і людських систем, що залежать від неї.Водночас, у увагу потрапляє історична знахідка — під водою археологічним дослідженням виявлено стародавній порт, яким у свій час користувалася сама цариця Клеопатра, що ілюструє важливість і багатогранність цієї історичної та географічної дії.Наслідки цієї кризи вже сьогодні відчуває населення — улітку рівень води у річці знижується настільки, що плавання стає неможливим, а колодязі висихають, залишаючи фермерів без необхідної зрошувальної води.
Експерти закликають країни регіону, перш за все Індію, Бангладеш і Непал, об’єднати зусилля для більш ефективного управління дамбами і водними ресурсами, однак визнають, що навіть таке співробітництво не здатне повністю протистояти наслідкам глобальних кліматичних змін.Зовсім нові дослідження Макса Планка показують, що вирубка лісів Амазонії самі по собі не є причиною повного висихання регіону.
Замість цього кліматична модель демонструє інтегровану картину — у майбутньому регіон чекатимуть часті й потужні зливи з підвищеною кількістю опадів, сильні шторми та зростання температури до +5,4 градусів за Цельсієм, що внесе нові виклики для місцевої флори і фауни, а також для людей, які там мешкають.