Свято апостола Івана Богослова: його значення, історія та заборони на день пам’яті
26 вересня в Україні відзначають один із найшанованіших християнських свят — День апостола Івана Богослова.
Цей день присвячений пам’яті одного з найбільш значущих учнів Христа, автора Євангелія від Івана, Книги Одкровень і трьох послань, котрі ввійшли до канону Нового Заповіту.
Іван Богослов — це не просто постать у релігійному історичному контексті, а й символ вірності, духовної глибини та беззавітної любові до Бога і ближнього.
За переказами, Іван був улюбленим учеником Спасителя, йому було довірено турботу про Діву Марію, і після Його смерті він дві тисячоліття вірно служить своїй місії, створюючи духовні писання, що надихають мільйони людей у світі.
Саме йому було дано пророчий дар і можливість достукатися до людських сердець через свої творіння.
На початку історії церкви, через свою віру та проповіді, він став мішенню переслідувань з боку язичницьких військових та імператорів, зокрема — імператора Домиціана, котрий наказав його схопити та піддати тортурам.
Незважаючи на це, Іван залишився невразливим до фізичних мук — отрута та киплячий лляний казан не змогли йому завдати шкоди.
Вважається, що саме йому була дана безсмертність, і він був висланий на острів Патмос, де продовжував творити свої духовні твори.
Навіть у вигнанні, будучи відлученим від людських обіймів, він не припиняв працювати: написав Євангеліє, послання і книгу Об’явлення — останню книгу Нового Заповіту.
Згідно з легендами, що збереглися, щорічно з його могили злітає тонкий прах, здатний зцілювати і рятувати від різних хвороб для тих, хто вірить і молиться.
В день пам’яті апостола Івана Богослова у давнину існували суворі заборони та обмеження.
Не можна було вживати алкоголь, тяжко працювати фізично, пліткувати, шити чи вишивати.
Вважалося, що ворожити в цей день — гріх, тому що це порушує духовний спокій та чистоту.
Також заборонялося лаятися, конфліктувати, жадати зла чи хулити інших — всім цим вважалося гріховним і шкідливим для душі.
Цей день — не лише день вшанування святого, а й час для духовного очищення та зосередження на хороших вчинках, добрих намірах і молитвах.
Давній звичай — уникати негативу і ворожінь у день святого Івана Богослова, щоб достойно святкувати та зберегти свою духовну цінність.