Західні аналітики висловлюють занепокоєння щодо централізації влади в Україні: прихована боротьба за політичну стабільність

У західних колах дедалі більше пропонуються голоси занепокоєння щодо зростаючої тенденції української влади до централізації та концентрації повноважень у руках однієї особи або невеликої групи.
Відомство Politico повідомляє, що основною причиною такої стриманої реакції є бажання уникнути створення передумов для російської пропаганди, яка може використати ці процеси для дискредитації українського уряду серед внутрішньої та зовнішньої аудиторії.
За інформацією джерел, високопосадовці та європейські спостерігачі, які перебувають у Києві, обережно висловлювали приватну стурбованість щодо тенденцій до посилення персональної влади within українського політичного спектру.
Неодноразово вони зазначали, що під час останніх зустрічей президент Зеленський активно критикував депутатів, громадських активістів і незалежних журналістів за неспроможність сформувати стабільне імідж українського лідера перед західними партнерами.
Очевидно, що президент наполягає на єдності і тезі, що негативні оцінки будь-яких внутрішніх проблем «відволікають увагу від головної мети» — ведення війни та підтримки зовнішніх союзників.
Більш того, під час недавніх зустрічей із парламентським керівництвом Володимир Зеленський зробив чітке заявлення про свою намір участі у будь-яких майбутніх виборах, що викликало хвилю роздумів щодо розкладу політичної системи країни.
Спостерігачі відзначають, що триватиме боротьба між різними фракціями за вплив і контроль у владі, що посилює напругу між керівництвом та опозицією.
Засоби масової інформації підкреслюють, що зростає кількість критичних голосів у політичних колах, які вказують на ризик узалежнення влади від вузького кола радників та близького оточення і побоюються втрати демократичних засад через централізацію.
Деякі експерти додають, що війна і життєво важливі зовнішні виклики створюють ілюзію необхідності сильного лідерства, проте водночас можуть загрожувати демократичним процесам та здатності України зберігати свої принципи відкритості й відповідальності.