Загроза російської агресії: як Захід реагує на нові виклики з північного сходу Європи
Після низки провокацій з боку Росії, які тривалий час зростають у напруженості, західні країни готуються до нових викликів, що виникають у регіоні.
Перш за все, йдеться про недавні інциденти із повітряним простором країн-партнерів: Спочатку російські дрони проникли у польський повітряний простір, що стало ще одним сигналом для НАТО про зростаючий рівень агресії з боку Кремля.
А вже 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без погодження з відповідними органами увійшли у повітряний простір Естонії та провели 12 хвилин над Фінською затокою, що викликало серйозну стурбованість європейських союзників.
Це не може залишатися без відповіді, адже такі дії фактично опосередковано перевіряють витримку та рішучість НАТО.
На фоні цих подій важливо зазначити, що ці провокації перебувають у так званій «сірій зоні» — цей термін описує неоднозначні випадки, які не дають підстав для автоматичного застосування статті 5 Північноатлантичного договору.
Втім, вони демонструють, що президент Володимир Путін посилює тиск, прагнучи перевірити реакцію Заходу та посилити свою військову присутність у регіоні.Міністерство закордонних справ України та інших союзників вже почали реагувати на нові виклики.
Заступниця голови МЗС Євросоюзу Каї Каллас наголосила: “Путін випробовує рішучість Заходу.
Ми не можемо дозволити собі виявляти слабкість у цій ситуації”.
Вона додала, що сильна і згуртована відповідь є ключовою для стримування подальших провокацій.
Водночас Велика Британія проявила свою підтримку союзникам, зокрема, провівши виявлення та коригування повітряного простору біля Польщі: вночі 19 вересня ВПС Великої Британії здійснили польоти для забезпечення протиповітряної оборони.Дипломатичні кола також відзначають, що історія з російськими МіГ-31 — це не поодинокий випадок, а складова частина більш широкої стратегії військового тиску Кремля.
На цій основі країни-члени НАТО розглядають можливість змінити правила застосування сили.
Головною метою є створення чітких «червоних ліній», які мають запобігти перетворенню таких провокацій у звичайну практику.
Особливо це важливо для країн Балтії, Польщі та Фінляндії — найближчих сусідів Росії з довгою історією конфліктів.
Вони активно нарощують оборонний потенціал і збільшують військові витрати.
Водночас, західноєвропейські країни — зокрема, Великобританія, Франція та Німеччина — ще залишаються у стані відставання у військовій готовності.Геополітична ситуація вимагає від наших лідерів і громадян бодай повного розуміння масштабу і складності цієї загрози, адже лише спільними зусиллями можна стримати подальше посилення російської військової політики.
Дональд Трамп, наприклад, у минулому тижні відкрито говорив про необхідність більшої інвестиції Європи у власну оборону, що є важливим сигналом для союзників.
Однак, з огляду на недавні події, зрозуміло, що Кремль залишає за собою можливість тиску і далі, що робить питання мобілізації збройних сил і зміцнення оборонної співпраці надзвичайно актуальним.Між тим, НАТО вже готується до змін у правилах застосування реагування — країни-учасниці обговорюють можливість більш швидкої і рішучої відповіді на авіаційні вторгнення.
Це особливо важливо, адже для стримування російської агресії необхідно попереджати будь-яке порушення кордонів і нарощувати рівень військової готовності.
У відповідь на нові виклики в регіоні, також тривають консультації відповідно до статті 4 Вашингтонського договору, яка дозволяє країнам звертатися за колективною підтримкою у разі загрози суверенітету.
Наступний раунд таких консультацій заплановано на 23 вересня, і вони мають велико значення для заявлення єдиної позиції союзників у протидії російським провокаціям.