Мами»: пісня великого болю і незламної материнської любові у сучасній українській літературі і театрі
У 2023 році українська культурна сцена стала свідком особливих подій, що викликали глибокі емоції та спонукали задуматися над темою втрати, болю та незламності.
В рамках однієї з книжкових виставок у столиці відбулася премʼєра книги Марії Матіос «Мами», що стала не просто літературним твором, а справжнім звітом про найінтимніші й найжорстокіші переживання українських матерів.
На чорній палітурці відразу привертав увагу символ — знак наголосу на останній літері «И», що нагадував про множинність і водночас окремий — унікальний — сенс родинних і материнських переживань.
У книзі з шістьма новелами розкривається безмежний простір материнського болю, відчаю та сил, що дають змогу знову і знову підніматися навіть із найглибших втрат.
Авторка присвятила цей твір пам’яті свого єдиного сина Назара, а також безлічі матерів, які втратили своїх дітей, і силі материнської любові, що врятує та дає надію на майбутнє.
“Немає більшої й більш болісної дороги, ніж шлях матері до могили сина,” — таку аксіому Марія Матіос використовує у своєму оповіданні, щоб передати глибинний та багатогранний біль втрати.
Ця тема стала поштовхом для створення театрального проекту, який відзначив 86-й сезон Рівненського академічного музично-драматичного театру.
Режисерка вистави, Анжеліка Чорноїван, підкорила глядачів своєю делікатною та глибокою постановкою, що дала змогу театру стати терапевтичним простором для багатьох українців.
Прем’єрні покази зібрали в залі майже півтисячі глядачів — матерів, рідних і близьких, які пережили втрату, один із яких був присвячений пам’яті Володимира Федінчука — актора, який трагічно загинув під час бойових дій у 2024 році.
Вистава не лише відображає особисті історії, а й стає своєрідним символом єдності та пам’яті.
У холі театру під час прем’єри відбувся specially перформанс — виставка ікон і вишивок, створених загиблими захисниками, що символічно називається «Хай буде тобі за сина».
Це був могутній заклик до збереження пам’яті і підтримки одне одного у найважчі часи.
Однією з глядачів була мама “кіборга” Сергія Іщенка, яка отримала від театру особливий рушник із вишивкою — символічний дарунок, що став виразом єдності і духовної підтримки.
Вистава і книга розкривають правду, яку легко уявити у реальності — історії матерів, що прощаються, шукають зниклих безвісти і живуть з незворотнім більом.
Це багатошаровий і сильний досвід, який змушує задуматися про цінність життя і силу материнської любові.
Усім цим підкреслюється, що в часи трагедійматері залишаються опертям і джерелом невгасимої надії, що навіть у найтемніші часи їхні серця здатні зцілити рани і повернути світло.
Вистава «Мами» несе глибоку гуманітарну місію — допомогти українському суспільству зцілитися через театр і літературу, і закликає всіх цінувати і пам’ятати про найважливіше — любов, жертовність і віру у майбутнє.