Вірогідний сценарій витоку інформації: чи організував або схвалив Путін приховану операцію щодо посилення військових дій проти України?
За останніми аналітичними даними Інституту війни (ISW), існують підстави припускати, що російський президент Володимир Путін міг бути співучасником або хоча б дав схвалення для витоку та поширення інформації, яка з’явилася у виданні Bloomberg.
У цій публікації йшлося про зростання масштабів ударів по об’єктах української енергетичної системи, інфраструктурних об’єктах та центрах критичного значення.
Аналізовані джерела з оточення Кремля натякнули, що Путін, ймовірно, використовує цю інформацію для досягнення власних цілей, зокрема – для посилення тиску на Україну та Європу з метою примусити їх до переговорів на вигідних для Москви умовах.Оглядачі наголошують, що цілеспрямована витік може слугувати знаряддям інформаційної війни, спрямованої на формування ширшого російського іміджу перемоги та непохитної волі до досягнення стратегічних цілей.
Вони додають, що Кремль контролює більшу частину інформаційного простору у країні, і найімовірніше, ця стратегія підзахоплення думки демократецьких та європейських лідерів виконується на вищому рівні адміністрації.Особливо важливою є тенденція до створення сприятливого російського нарративу, що нібито Україна та Захід нібито нехтують можливістю досягти миру, тоді як Росія залишає за собою право й надалі здійснювати військові дії.
Путін, за даними аналітиків, прагне демонструвати свою незалежність у прийнятті рішень і недовіру до закулісних спільних заходів Заходу, що ще більше ускладнює дипломатичний процес.З іншого боку, експерти підкреслюють, що Кремль цілеспрямовано працює над розділенням американського та європейського співтовариства в контексті війни в Україні, з метою ослаблення їхньої спільної підтримки й зменшення їхнього впливу.
Це, на думку деяких фахівців, є частиною широкомасштабної кампанії, яка активізувалася ще з початку 2025 року, від початку президентської каденції Трампа.Враховуючи всі ці обставини, багато аналітиків вважають, що Путін може використовувати поширення цієї статті як інструмент для посилення власної позиції, наголошуючи на нібито беззаперечній волі до військової перемоги.
Проте, слід пам’ятати, що системні недоліки та логістичні обмеження російської армії все ще залишаються серйозними перешкодами для досягнення стратегічних цілей, а перспектива перемоги залишається під великим питанням – війна триває, і її результат досі залишається невизначеним.