Британія пропонує використовувати заморожені російські активи для фінансування України через нові кредитні схеми
У Великій Британії активізували розгляд ідеї використання заморожених російських активів задля підтримки України.
Міністерство фінансів країни планує реалізувати масштабну програму фінансування, яка базуватиметься на мільярдах фунтів стерлінгів у російських державних активах, заморожених на території Великої Британії.
Про це повідомляє авторитетне видання Politico.
Попередні дискусії з цим питанням з’явились на тлі зусиль щодо пошуку додаткових джерел фінансування української оборони та стабілізації економіки після масштабної війни.
У той час як цілковита конфіскація активів наразі залишається під забороною через міжнародне право, британські authorities пропонують створити так звані «кредити репарацій», які дозволили б залучити кошти для України без порушення закону.
Водночас, у рамках цієї ініціативи планується співпраця з ЄС, що представляє спільну та скоординовану політику щодо використання заморожених активів.
Згідно з даними, у Великій Британії нині зберігається близько 25 мільярдів фунтів стерлінгів у російських державних активах, тоді як у європейських структурах, зокрема у Брюсселі, — ще 185 мільярдів євро.
Британський уряд підкреслює, що розглядатимуть лише ті варіанти, які відповідають міжнародному праву та є економічно обґрунтованими.
Основною ідеєю є перетворення заморожених активів у безвідсоткові облігації під гарантії ЄС, що дозволить уникнути звинувачень у незаконному привласненні коштів.
Світові фінансові інститути висловлюють занепокоєння щодо можливих юридичних та репутаційних ризиків, пов’язаних з такою схемою.
Тим часом, Європейський союз прагне збільшити обсяги фінансування для України — країни, що наступного року зіткнеться з новими бюджетними викликами.
Враховуючи вже активне використання частини заморожених російських активів для погашення раніше наданих кредитів, дискусії щодо подальшого використання накопичених активів залишаються відкритими.
Водночас, міжнародні фінансові експерти та представники ЄС ставлять під сумнів безпеку такої схеми, оскільки вона може викликати суттєві юридичні і політичні ускладнення.
Особливо в цьому контексті проти виступає Європейський центральний банк, який наголошує на необхідності збереження правових основ і уникнення дезінтеграції фінансового порядку.
Це стає важливим аспектом для подальшого пошуку балансів між політикою та міжнародним правом, що залишаються ключовими у контексті війни та санкційних процедур.
Не всі країни одностайно підтримують таку ідею; наприклад, Німеччина останнім часом змінила свою позицію і тепер більш прихильно ставиться до використання заморожених активів для підтримки України в умовах війни, що свідчить про змінюваний геополітичний клімат у Європі.
В цілому, питання щодо потенційного переведення значних фондів у більш ризиковані інвестиційні проекти як спосіб збільшення допомоги Україні стає дедалі актуальнішим, викликаючи низку юридичних, політичних і фінансових дебатів у європейських колах.