Чому Дональд Трамп давав Владіміру Путіну двотижневі дедлайни для пошуку миру: розбір причин та наслідків

У світлі останніх подій та розмов навколо дипломатичних спроб врегулювати конфлікт між Росією та Україною, важливо проаналізувати позицію колишнього президента США Дональда Трампа та його ставлення до ведення переговорів із Владіміром Путіним.
Спецпредставник американського лідера, Кіт Келлог, розкрив деталі щодо того, чому Трамп періодично встановлював двотижневі терміни для досягнення компромісу.
За його словами, головна ідея полягала в тому, щоб використати всі можливості дипломатичної цивілізованої роботи й уникнути ескалації конфлікту, сподіваючись, що з часом вдасться укласти мирну угоду.Келлог наголосив, що Трамп завжди виступав за дипломатію як пріоритетний спосіб вирішення кризи, хоча згодом розумів, що ситуація набагато складніша.
За його словами, американський президент був цілком переконаний у тому, що перемагає у цій боротьбі, і саме тому не поспішав з підписанням остаточної угоди, очікуючи на повне припинення бойових дій.
На думку Келлога, головною труднощами для укладення миру є переконання Путіна, що він перемагає у війні, і через це російський диктатор не поспішає йти на компроміс.Келлог додав, що Трамп на перших етапах завжди віддає перевагу переговорному процесу, прагнучи дати дипломатії максимальні можливості.
Він зазначив, що, за оцінками, потенціал для швидкого завершення війни існує — нібито за 24 години, але перешкодою є особисті позиції та його ставлення до ситуації.
Українська сторона готова до компромісу, тоді як Путін, на думку колишнього радника, перебуває під впливом ілюзій та думає, що виграє цю війну.На згадку про останні заяви Трампа стало відомо, що він був розчарований поляганням ситуації і вважав, що через свої стосунки з Путіним держава здатна швидко вирішити конфлікт.
Проте це не справдилося, і тепер ситуація залишилася складною і заплутаною.
Келлог підсумовує, що хоча США і тримають карти в руках, перспектива швидкого миру залишається відкритою, якщо сторони зважать на дипломатичну можливість і припинять вірити у перемогу через ілюзії, що підсилюють негативну динаміку переговорів.