Сенатори США прагнуть посилити санкції проти російського тіньового флоту: новий законопроект у відповіді на енергетичну кризу
У Сполучених Штатах триває активна робота над новим законодавчим актом, який передбачає значне посилення санкцій щодо Росії, зокрема проти її секретного нафтового флоту, що виконує роль важливої ланки у обході західних обмежень.
Представники Сенату, здебільшого з обох політичних сил, ініціювали проєкт, який має розширити масштаби санкцій на експорт енергоносіїв, особливо — на морський транспорт, що використовують для обхід санкцій.
Це зумовлено тим, що Москва через тіньовий флот нафтових танкерів отримує значні доходи, які дозволяють фінансувати війну проти України та зміцнювати свою економіку у складний для країни час.
Законопроєкт, який цієї п’ятниці представить головуючий у комітеті з міжнародних справ республіканець Джим Ріш та сенатор-демократ Джин Шахін, зосереджений на відкритті нових можливостей для боротьби з незаконним морським транспортом — зокрема, він передбачає санкції проти власників суден, а також заборону на виробництво та постачання обладнання для цієї сфери.
Важливо, що йдеться про старі, приховано зареєстровані танкери, які важко ідентифікувати та застосовувати санкції проти них.
Лише заходи, спрямовані безпосередньо на самі кораблі, показали свою ефективність.
Законопроєкт обов’язково включатиме і заходи щодо російських проектів у сфері зрідженого природного газу (СПГ) та інших стратегічних галузях оборонної і енергетичної сфери.
Це відповідає тенденції, коли Великобританія та Євросоюз вже неодноразово розширювали санкційний тиск на російських енергетичних гігантів і тіньовий флот.
У той же час, колишній президент Дональд Трамп, який підвищив мита на індійський імпорт російської нафти, досі не підписав новий пакет санкцій проти Москви, що викликає додаткові запитання щодо стратегічної єдності у цій сфері серед американської політичної еліти.
Законопроєкт отримує підтримку з обох сторін політичного спектру, зокрема від таких впливових законодавців, як Ліндсі Грем і Том Коттон — вони вважають, що подальші санкції необхідні для того, щоб перекрити фінансові потоки Росії та послабити її здатність вести агресивну війну.
Окрім того, у Конгресі триває дискусія щодо визнання Москви країною-спонсором тероризму, зокрема через викрадення близько 19 тисяч українських дітей під час війни.
Упродовж останніх місяців були представлені й інші законопроєкти щодо посилення санкцій, зокрема, ініціативи сенаторів Грема і Блюменталя.
Попри висловлений інтерес та підтримку з боку понад 80 законодавців, ці ініціативи досі не були винесені на остаточне голосування через затримки з боку адміністрації Білий дім.
Водночас, сам Трамп, попри риторику жорстких попереджень та дедлайнів, що у нього були для Путіна, так і не здійснив запланованих кроків щодо запровадження нових санкцій, а Путін, у свою чергу, не демонструє бажання припинити воєнні дії на території України.
Росія підсилює атаки, застосовуючи дрони й ракети, а іноді порушуючи повітряний простір НАТО, що викликає занепокоєння в регіоні.
Варто зазначити, що минулого тижня Трамп закликав НАТО зменшити залежність від російського газу та нафти, що вважається важливим кроком для посилення санкційних заходів проти Москви.
Однак через залежність Туреччини від російських енергетичних поставок, ця ідея залишилася нереалізованою.
Водночас, Європейський союз особливо ускладнює перехід від російських нафтогазових ресурсів, зокрема через опір угорських та словацьких політичних структур, які саботують прогрес у відмові від російських енергоносіїв і запроваджують вето на ключові санкційні ініціативи.
Спостерігаючи за цією ситуацією, експерти говорять про те, що стратегія Трампа і його прихильників виглядає так, ніби спрямована на створення формальних перешкод, що ускладнюють активну протидію Росії на міжнародному рівні.
Попри всі ці труднощі, єдине, що очевидно — це зростаючий політичний тиск у США і на міжнародній арені, спрямований на зменшення впливу Росії і припинення її військової агресії проти України.