Українські фронтири дикої природи: дрохва – один із найбільших та найрідкісніших літаючих птахів Європи
На території України мешкає один із найвеличніших і найрідкісніших літаючих птахів континенту – дрохва євразійська, яка є гордістю та природним надбанням нашої країни.
Цей великий птах, здатний до польоту, відомий своїми значними розмірами та унікальними особливостями, високо ціниться як об’єкт охорони і занесений до Червоної книги України.
За словами ветеринарки Анастасії Кібець, ваги самців коливаються від 7 до 18 кілограмів, тоді як самки зазвичай важать від 4 до 8 кілограмів, залежно від їхньої поживності та стану здоров’я.
Раціон дрохви досить різноманітний і включає зерно, свіжу або опалу траву, овочі, фрукти, а також комах, ящірок, дрібних змій і мишей.
Її унікальна будова лап, з трьома пальцями без заднього, дозволяє їй впевнено пересуватися і швидко бігти по землі.
Незважаючи на здатність летіти, у випадках небезпеки дрохви більше цінують швидкий біг, адже саме цей спосіб швидкого втечі рятує їм життя.
Важливо зазначити, що навесні, у період шлюбних ігор, самець змінює свою зовнішність: на грудях з’являється рудуватий «комір», а на голові — характерні білі «вуса».
У цей час птахи влаштовують танці і демонструють свою красу, щоб привернути увагу самок і посилити свої шанси на спаровування.
В Україні дрохви мешкають здебільшого у степових районах Лівобережжя, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях, а також у Криму.
Перед початком масштабного військового вторгнення популяція оцінювалася в близько 800–1000 особин, більшість з яких проживали в Асканії-Нова – одному з найвідоміших біосферних заповідників нашої країни.
Однак з початком російської окупації заповідник зазнав руйнувань, території охоплювали масштабні пожежі через ракетні удари, що могло суттєво вплинути на чисельність цінного виду.
Сучасний стан популяції залишається під питанням.
Водночас, у межах української природи мешкає і найменший птах нашої країни – золотомушка, вагою лише кілька грамів.
Відомо, що існує дві її підродини – жовточуба та червоночуба, яка занесена до Червоної книги України й потребує особливої охорони.