Політика США та її вплив на санкційний механізм проти Росії: ігри великої політики та можливі наслідки для Європи
У сучасному геополітичному контексті політика адміністрації Дональда Трампа щодо Росії виявилася не просто своєрідним стримуючим фактором у запровадженні нових економічних обмежень, а й активним проривом у вже існуючих санкційних режимах.
Експерти відзначають, що Сполучені Штати не квапляться повністю закривати доступ до російської нафти для європейських країн, таких як Угорщина, Словаччина та Туреччина, які є ключовими споживачами цього ресурсу в Європі.
Натомість, Вашингтон пропонує їм стимули, що використовують методи «батога і пряника», сподіваючись посилити свої позиції у переговорах і отримати додатковий час для більш стратегічних дій.Зокрема, у контексті можливого повернення Туреччини до програми співпраці щодо винищувачів F-35, що було заблоковано 2019 року через закупівлю російських систем ППО С-400, автори статті «Як США, Європа і Україна залишають лазівки для російської нафти» підкреслюють, що для Анкари це значно більше, ніж технічне питання – це крок до зміцнення власної оборонної інфраструктури, технологічного розвитку і статусу у рамках НАТО.
Без відновлення участі у програмі F-35, Туреччина ризикує втратити стратегічний паритет із сусідами та знизити свою вагу у військовому альянсі.
Автори пропонують можливий компроміс: у випадку відмови від російської нафти, США могли б підтримати повернення Туреччини до програми F-35 за умови, що Анкара виключить або передасть контроль над закупленими російськими зенітно-ракетними комплексами.Крім того, США мають можливість активніше сприяти європейському режиму санкцій проти тіньового танкерного флоту, відправляючи кораблі берегової охорони до Данських проток для спільної роботи з європейськими колегами.
Це мало б зменшити можливості російських суден обходити санкції, перекачуючи товар у зонах з меншою контролю.
Водночас, дії США, що фактично пробивають дірки у санкційному режимі, ускладнюють цілісність режиму обмежень і створюють додаткові можливості для російської і білоруської авіації – наприклад, зняття санкцій із білоруської «Бєлавіа» створює «дірку можливостей», що загрожує і дестабілізувати обмеження.Отже, підсумовуючи, експерти констатують, що політика США надає великий простір для маніпуляцій і може сприяти диверсифікаційним схемам, які використовують Росія і її сателіти для обхід санкцій.
Водночас, така ситуація може посилювати внутрішні розбіжності в Європі та ускладнювати єдність у протистоянні агресору, що явно суперечить заявленим метам санкційної політики і викликає занепокоєння щодо довгострокової стабільності режиму економічних обмежень проти Росії.