Візит Путіна до Китаю: ключові переговори між Кремлем і Пекіном у напруженій ситуації навколо війни в Україні
Зовсім скоро, вже у ці вихідні, російський президент Владімір Путін вирушить у важливий та стратегічно значущий візит до Китаю, який Кремль охарактеризував як «по суті унікальний і безпрецедентний».
Це надзвичайно важлива поїздка, яка відбудеться у критичний момент для обох країн і має потенціал вплинути на хід переговорів щодо війни Росії проти України.
Стіни Пекіну очікують майже тижневі заходи, зокрема участь у саміті Шанхайської організації співробітництва, де кремлівський лідер зустрінеться зі своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном.
Водночас глава Росії відвідає військовий парад у столиці Китаю, який, за задумом, стане демонстрацією союзницьких зв’язків двох країн і збігатиметься з символічною датою — святкуванням Дня Перемоги 3 вересня.
Це буде момент, коли Росія і Китай, за інсайдерською інформацією, розглянуть питання підтримки одне одного, зокрема у контексті війни в Україні та боротьби із глобальним тиском Заходу.
Аналітики передбачають, що головною темою переговорів стане узгодження позицій щодо війни, яку Росія веде проти України, у світлі зусиль США та Заходу торгти угоди про припинення бойових дій.
Експерти відзначають — для Путіна цей візит є можливістю з’ясувати, наскільки Пекін готовий допомагати Москві у довгостроковій перспективі та які кроки зробить Китай, щоб вплинути на ситуацію.
Особливо важливими є питання енергетичної співпраці: Росія упродовж останніх років значною мірою стала залежною від китайського ринку, адже обсяги двосторонньої торгівлі сягнули понад 240 мільярдів доларів — це майже на дві третини більше, ніж до початку масштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Пекін вже є головним споживачем російської нафти і вугілля, а незабаром може стати основним ринком природного газу для Москви, обігнавши Європу.
Водночас, аналітики припускають, що навіть за зупинки бойових дій, залежність Росії від Китаю залишиться стабільною.
Вони пояснюють, що Москва прагне дізнатися про довгострокову політику Пекіну щодо енергетичного співробітництва, а також щодо можливих обсягів купівлі нафти й газу.
На порядку денному також — обговорення перспектив розширення газопроводу «Сила Сибіру-2» і модернізації наявних нафтопроводів.
Не менш важливим є і питання військового співробітництва.
Хоча Китай офіційно заявляє про нейтральну позицію і не надає прямої військової підтримки, існує чимало доказів того, що Пекін постачає Росії обладнання та компоненти, необхідні для відновлення її військової спроможності.
За даними західних джерел, Китай забезпечує близько 70% обладнання і 90% напівпровідників для російської військової техніки.
В обмін — Москва отримує доступ до високих технологій у військовій сфері, що сприяє зміцненню її оборонного потенціалу.
Водночас, публічно Китай зберігає нейтральну роль, позиціонуючи себе як посередника у конфлікті.
У справі переговорів не обійдеться і без символічних жестів: очікується, що Путін і Сі Цзіньпін у день параду 3 вересня займуть почесні місця поруч один із одним, що символізуватиме їхню спільну історію і прагнення демонструвати силу й єдність перед світом.
Водночас, посилення взаємних зв’язків відбувається і на дипломатичному рівні, оскільки зростаюче партнерство Москви і Пекіну турбує Вашингтон, який прагне віддалити їх один від одного.
Проте, експерти зазначають — будь-яка гіпотетична розв’язка конфлікту на Україні малоймовірна найближчим часом, а відносини між Росією і Китаєм залишатимуться міцними і стратегічно важливими для обох сторін, незалежно від зовнішніх обставин.
Це пояснюється їхньою спільною історією, прагненням зміцнювати статус своїх держав на міжнародній арені, та балансом сил у світі.
Згідно з аналізами, Пекін готується до чергового демонстрування союзницької підтримки, зокрема й через участь у військових парадах із підтримкою російської сторони.
Водночас, той факт, що Китай бажає зберегти нейтральний статус і одночасно співпрацювати з Москвою, робить їхній альянс особливо складною і багатогранною дипломатичною грою, яку згодом схочуть використати обидві країни для зміцнення своїх позицій на глобальній арені.