Європейський союз готує механізм використання заморожених російських активів для відновлення України: нові перспективи та виклики
Наприкінці серпня у Брюсселі відбувся надзвичайно важливий етап обговорень щодо майбутнього використання майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів, які потенційно можуть стати ключовим ресурсом для відновлення України після закінчення військових дій.
Європейська комісія, зі свого боку, активно опрацьовує механізми, що дозволять перетворити ці активи у інструменти, здатні не лише підтримати українську економіку, а й посилити тиск на Росію, яка наполягає на відмові від припинення бойових дій.
Наразі йдеться про можливість переведення частки заморожених активів у більш ризикові інвестиції, що потенційно могли б принести Україні більші прибутки та створити додаткові джерела фінансування для відбудови.
Такий підхід, однак, стикається із внутрішнім опором у країнах ЄС, де багато країн висловлюють занепокоєння щодо правильності та законності відкриття таких механізмів і можливих юридичних наслідків.
Водночас, на рівні високих офіційних секторів розглядаються варіанти створення спеціального фонду для управління цими активами, який міг би діяти за аналогією з Європейським стабілізаційним механізмом (ESM).
Це дало б ЄС більш гнучкий інструмент для перерозподілу грошей та підтримки України без необхідності отримувати консенсус кожної країни окремо.
Важливо зазначити, що низка країн, особливо ті, що межують із Росією, активно закликають до конфіскації всіх заморожених активів і їх передачі Україні як своєрідного покарання та засобу підтримки.
На думку експертів, така стратегія може ставати одним із етапів посилення санкційної політики, однак вона викликає складні юридичні та фінансові питання, зокрема через наявність у Бельгії, що є центром зберігання значної частини цих активів, потужної фінансової інфраструктури Euroclear.
Водночас, новий підхід до перерозподілу доходів від інвестицій активів дозволить Україні отримати значний обсяг коштів без необхідності негайної конфіскації активів і підвищить її шанси на стабільне фінансування в умовах скорочення внутрішніх бюджетних можливостей.
Це також відкриває шлях до залучення інших країн, зокрема країн G7, що виявляють підтримку ідеї конфіскації та управління активами для допомоги Україні.
На завершення, аналітики наголошують, що ця стратегія, хоча й має потенціал для зміцнення української позиції і пошуків альтернативних шляхів фінансування, залишає багато відкритих питань щодо її реалізації, юридичної чистоти та гарантій захисту інтересів усіх сторін.