Єврокомісія пропонує спрямувати заморожені російські активи на відновлення України: деталі та перспективи
Європейська комісія веде активну роботу над створенням механізму, який дозволить перенаправити майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів у спеціально створений фонд з метою їх використання для реконструкції України після закінчення війни.
Це амбітне ініціативне рішення викликає широку дискусію серед європейських політиків і фінансових експертів щодо можливих юридичних і фінансових наслідків такого кроку.
Джерело повідомляє, що Брюссель нібито перевіряє готовність урядів країн-членів до інвестицій у більш ризиковані фінансові інструменти, що могли б принести вищі доходи і водночас посилити тиск на Росію, яка наполягає на припиненні бойових дій.
Водночас у рамках цієї ідеї обговорюється можливість конфіскації активів як покарання за те, що Росія відмовляється виконати обов’язки щодо післявоєнних репарацій.
Однак, більшість країн ЄС виступає проти негайної конфіскації активів через складність юридичних процедур і ризики для фінансової стабільності, враховуючи, що значна частина російських активів зберігається на території Німеччини, у тому числі у фінансовій установі Euroclear.
У неформальній зустрічі міністрів закордонних справ Європейського союзу, яка відбудеться вже цього тижня у Копенгагені, основною темою буде питання щодо подальших шляхів використання доходів від заморожених суверенних активів Росії.
Ознайомившись із підготовчою документацією, учасники планують обговорити створення спеціального фонду за аналогією з Європейським стабілізаційним механізмом (ESM), який би дозволив вкладати активи у більш ризиковані інвестиції для отримання вищих доходів.
Цей механізм дозволив би залучити також країни G7, включно з Великобританією та Канадою, які активно виступають за конфіскацію активів Росії.
Водночас, скептики висловлюють побоювання, що такі ризикові інвестиції можуть призвести до фінансових збитків, і покладають відповідальність за можливі втрати на платників податків ЄС.
Під час обговорень значуща роль відводиться позиції окремих країн, зокрема Іспанії, Бельгії та інших, які демонструють налаштованість підтримати цю ініціативу, тоді як інші країни, включно з Німеччиною, дотримуються обережності через юридичні й фінансові ризики, зокрема через розташування значної кількості активів у Euroclear.
Особливий інтерес викликає ідея створення спільного фонду, що міг би залучати кошти країн великих економік G7, що потенційно збільшить можливості для допомоги Україні у часи післязалежної відновчої роботи.