Європейські країни активізують процес повернення санкцій проти Ірану: нові виклики в міжнародній політиці
Услід за останніми напруженими подіями на міжнародній арені, Великобританія, Франція та Німеччина вирішили взяти активну участь у процесі відновлення санкцій проти Ірану, наголошуючи на своїй високій зацікавленості у збереженні глобального режиму обмежень.
Ці країни, об’єднані у рамках так званого E3, на тлі невдалих дипломатичних переговорів щодо ядерної програми Тегерана, вирішили поставити край затягуванню і зробити кроки, які, на їх думку, можуть змусити Іран знову дотримуватися міжнародних зобов’язань.
Згідно з інформацією, отриманою від дипломатичних джерел, у четвер, 28 серпня, у Раді Безпеки ООН буде офіційно розпочато процес відновлення санкцій, що охопить фінансовий, енергетичний та оборонний сектори іранської економіки.
Перед цим представники трьох європейських держав провели зустріч з іранським послом у вівторок, 26 серпня, під час якої обговорювали можливість повернення до переговорів щодо ядерної програми.
Однак Іран заявляє про свою готовність реагувати на ці кроки «жорсткою реакцією» та застерігає про можливе припинення взаємодії із міжнародними інституціями, включно з МАГАТЕ.
Водночас переговори виявилися напруженими: Тегеран висловлює незгоду з поверненням санкцій і наголошує, що будь-які дії повинні базуватися на повному дотриманні міжнародних agreements.
Сподівання Європи пов’язані з тим, що санкції можуть бути відтерміновані на шість місяців, з можливістю повторного перегляду у разі виконання іранською стороною низки умов, зокрема повної допуску міжнародних інспекторів та зменшення запасів збагаченого урану.
Іран попереджає, що у разі повернення санкцій повністю припинить співпрацю з МАГАТЕ, що може призвести до тяжких наслідків для міжнародної безпеки.
Водночас, за даними експертів, Тегеран продовжує збагачувати уран до рівня, близького до військового, а його запасів вистачить для виробництва кількох ядерних бойових головок, якщо перетворити його додатково.
Західні країни стурбовані тим, що така політика йде далі за цивільні потреби і може призвести до нової ядерної кризи в регіоні та у світі.
Чи зуміє дипломатія знову відновитися чи це лише тимчасове полегшення напруги, аналізується у спеціальній статті, присвяченій цій темі.