Від презентації до забуття: критичний погляд Юрія Касьянова на сучасні ракетні розробки в Україні
У сучасному українському військовому комплексі все частіше звучать голоси, які ставлять під сумнів ефективність недавніх ракетних новинок і їхню роль у системі оборони країни.
Юрій Касьянов, досвідчений радіоінженер, офіцер Збройних сил та експерт у галузі аеророзвідки, у своєму Telegram-каналі висловлює глибоку стурбованість щодо реальної цінності та перспектив впровадження нових ракетних систем у масове військове виробництво.
За словами Касьянова, у сучасній Україні проєкти, які мають стати реальним бойовим доповненням до арсеналу, швидше перетворюються на яскраві презентації і маркетингові трюки.
Він наводить приклади: відомий крилатий ракетоносій «Фламінго», який нині популярний у ЗМІ, колись був представлений ракетою «Паляниця» — дрон-комплексом, що отримав багато уваги всього рік тому, але згодом зник з поля зору без логічного продовження.
Аналогічно, «Пекло», «Рута» та інші так звані «вундервафлі» так і не знайшли своєї стійкої ролі у війська.
Касьянов зазначає, що російські окупанти зараз продовжують активно використовувати прості українські дрони-камікадзе, незважаючи на численні розробки українських ракетоносіїв, які часто створюють «кіно», а не працюють у реальності.
За його словами, у нашій країні технологічна база слабка: виробництво ракет часто здійснюють фахівці, що не володіють потрібним рівнем знань і досвіду, а їхні розробки все ще залишаються на рівні демонстраційних моделей, нерідко з елементами маркетингових презентацій.
Юрій Касьянов попереджає, що без якісної технічної експертизи та залучення справжніх фахівців з конструкторським досвідом будь-які інвестиції у демонстраційні зразки – марна трата ресурсів, які могли б бути спрямовані на реальні технологічні прориви.
У цьому контексті особливо актуальним є проект «Фламінго» від української компанії Fire Point Defense — ракетного комплексу, здатного долати відстані до трьох тисяч кілометрів і нести боєголовки до 1150 кг.
Ірина Терех, керівниця компанії, у інтерв’ю повідомила, що створення цієї ракети відбулося дуже швидко — від ідеї до перших випробувань пройшло всього дев’ять місяців.
Вона наголосила, що розробка цієї крилатої ракети тривала кілька місяців інтенсивної роботи, і вже з перших випробувань став очевидним її високий бойовий потенціал.
Випробувальні відео та бойові запускі, опубліковані публічно, демонструють, що цей проєкт має всі шанси стати важливим елементом українського протиповітряного та протиракетного комплексу, здатним діяти на стратегічних напрямках.
Тим часом, експерти наголошують, що для того, щоб українські оборонні технології стали справді конкурентоспроможними й здатними протистояти сучасним загрозам, потрібно кардинально змінити підходи до їхнього створення та тестування.
Час, коли ракетні комплекси будуть розроблятися швидко і без глибокої науково-технічної оцінки, минув.
Щоб уникнути повторення ситуацій, коли новинки з’являються лише для галочки або з метою залучення уваги, потрібно залучити до роботи справжніх техніків, конструкторів та досвідчених інженерів.
Важливо, щоб їхня думка почулась і враховувалась на всіх етапах — від концепту до серійного виробництва, щоб Україна змогла не лише створювати естетичні та маркетингові образи, а й розробляти справжньо ефективну зброю, здатну захистити країну у найскладніші часи.