Мирна угода з Росією: чи є тонка межа між дипломатією та новою ескалацією?
Останні місяці принесли значне пожвавлення дипломатичних зусиль щодо врегулювання конфлікту між Україною та Росією.
Після низки ключових самітів у Анкориджі та Вашингтоні Білий дім надав новий поштовх спробам укладення довгоочікуваної мирної угоди.
Проте, за словами аналітиків, реальної стабілізації безпосередньо передує складна і наскрізна робота, яка має перетворитися у цілісну та дієву систему гарантій безпеки для України і всього регіону.
Самі переговори наразі перебувають на початкових стадіях, і їх успіх залежить від ряду факторів, зокрема політичної волі та взаємної довіри між сторонами конфлікту.На початку серпня США і європейські країни зробили важливі кроки у напрямку забезпечення безпеки України.
Відбулося погодження з боку Сполучених Штатів на допомогу у формуванні гарантій безпеки для України у рамках можливої мирної угоди.
Окрім того, європейські країни активно обговорюють технічні й політичні аспекти цих гарантій, шукаючи оптимальне рішення щодо форми допомоги і видів підтримки.
Ще одним важливим блоком є ініціативи щодо можливої зустрічі лідерів України та Росії, зокрема Володимира Зеленського та Владіміра Путіна, проте поки що ці наміри залишаються на рівні перемовин.З іншого боку, ситуація у зоні конфлікту не дає підстав для оптимізму.
Росія продовжує російсько-українську війну, активно бомбардує цивільні об’єкти та порушує домовленості про припинення вогню.
Водночас, більш суттєві питання виникають щодо позиції Москви – наскільки готовий Кремль й справді підтримуватиме будь-які пропозиції щодо безпеки, які враховують інтереси України.
Війна триває, і відповідно, зусилля дипломатів зіштовхуються зі стримуючими факторами.Розглядаючи можливі сценарії розвитку подій, експерти наголошують, що без твердої і цілісної системи гарантій, яка б фізично і юридично стримувала Росію від нових воєнних дій, укладена угода може втратити свою силу.
Одне з ключових питань – якою мірою Захід і Україна готові інвестувати у власну обороноздатність і чи зможе Україна самостійно вистояти у разі нового загострення.
Важливий аспект також і в тому, щоб створювати колективний механізм, здатний швидко реагувати й стримувати агресора.Перший і найважливіший крок – це посилення оборонних спроможностей України, своєчасна допомога у сучасних озброєннях та системах протиповітряної оборони.
Зеленський нещодавно запропонував Україні продавати американські безпілотники, наголошуючи на здатності України жити не лише за рахунок західних ресурсів, а й підсилювати свою оборону самостійно.
Важливо усвідомлювати: у харківських підвалах та на лінії фронту вирішується доля майбутнього європейської безпеки та глобальної стабільності.Подальше збереження миру значною мірою залежить від здатності країн Заходу підтримувати баланс між дипломатією та рукопашною силою.
Після переговорної частини завжди має йти реальна підготовка до можливих сценаріїв, зокрема, формування колективної системи відповіді або навіть потенційного посилення оборони, що демонструє Росії: будь-яка агресія спричинить серйозні наслідки.Отже, цінність будь-якої майбутньої угоди безумовно залежить від здатності запроваджувати її на практиці та зважених міжнародних гарантій, які здатні стримати будь-які інертні або агресивні наміри Кремля.
Тому, на думку експертів, найважливішим є збереження рівноваги між дипломатією і силовими методами, щоб забезпечити довгочасний мир і безпеку для України та всього регіону.