Європа закликає США розмістити винищувачі у Румунії для зміцнення безпеки України та стримування Росії
Європейські країни висловили своє прагнення до зміцнення оборонного потенціалу в регіоні, закликаючи США розгорнути свої передові винищувачі, зокрема літаків F-35, на території Румунії.
Ця ініціатива є частиною стратегічних зусиль забезпечити безпеку та стабільність у регіоні, враховуючи загрози з боку Росії та потребу у підтримці України.
У рамках цієї стратегії НАТО створює найбільшу авіабазу в Європі на базі у Румунії, яка стане ключовим пунктом для стримування можливого повторного вторгнення Російських військ.
Водночас, Вашингтон під час зустрічі із європейськими лідерами та українським президентом Володимиром Зеленським підтвердив готовність надати «повітряну підтримку» Україні, хоча відмовився від розгортання сухопутних сил.
Генерал Дэн Кейн, керівник Об’єднаного комітету начальників штабів США, провів зустріч із військовими лідерами Великої Британії, Німеччини, Франції, Фінляндії та Італії, щоб узгодити питання гарантій безпеки та подальшої співпраці.
НАТО вже здійснює повітряне патрулювання над Чорним морем із румунської авіабази Міхайла Когальнічану, яка, колись використовувалась для підтримки сил у Іраку та зараз є ймовірною локацією для розміщення американських винищувачів.
Окрім розгортання бойових літаків, країни Європи прагнуть гарантій безперервного доступу до американських супутникових систем, таких як GPS і розвідка, а також закликають до постачання зенітних ракет Patriot та Nasams для відбиття російських атак.
Водночас, європейські союзники зацікавлені у можливості польотів розвідувальних літаків над Чорним морем, зокрема, літаки Boeing типу Rivet Joint, яким потрібне американське дозволу.
В разі розширення потенційної військової підтримки, Великобританія пропонує розмістити у Західній Україні винищувачі Typhoon та організувати бригаду чисельністю від трьох до п’яти тисяч військових для підготовки українських Збройних сил.
Франція, Канада та Австралія висловили намір направити свої війська в західні регіони України для зміцнення оборони.
У той час Росія категорично заперечує будь-які плани розміщення західних військ на українській території, наголошуючи на своїх правових і безпекових інтересах.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров нещодавно заявив, що Москва і Пекін вважають за необхідне мати право вето щодо будь-якої військової допомоги Україні з боку Заходу та кваліфікував переговори НАТО щодо гарантій безпеки як «дорогу в нікуди».
Він також наголосив, що пропозиції, що були обговорені між Росією та Україною у 2022 році у Стамбулі, є прикладом того, що Кремль міг би підтримати.
Після цього, п’ять постійних членів Ради Безпеки ООН — Китай, Росія, США, Велика Британія та Франція — отримують право накладати вето на будь-яку військову допомогу Україні, що ускладнює процес пошуку консенсусу.
У середу Лавров ухилився від конкретики щодо можливих переговорів із Владіміром Путіним та Володимиром Зеленським і зазначив, що російський президент розглядає можливість підвищення рівня делегацій, що беруть участь у існуючих перемовинах, щоб знайти вихід із кризи.
Така ситуація змушує світовий порядок чекати на більш визначальні кроки у майбутньому, адже із кожним днем ситуація навколо України стає все напруженішою та багатограннішою.