Україна на периферії світової наукової системи: як зменшення фінансування впливає на інноваційний потенціал
За останнє десятиліття українська наука зазнала значних втрат у фінансовому забезпеченні, що поставило країну на край відставання у глобальній системі інновацій.
Згідно з даними, за останні роки частка державних витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП України впала до рекордно низьких 0,33%.
Це майже в 15 разів менше за рівень інвестицій у науку в Ізраїлі, країні, що є світовим лідером у галузі інновацій та інтелектуальної власності.
У той час як у Південній Кореї, Японії та Китаї державні політики активно стимулюють розвиток науки і освіти, підтримуючи дослідницькі проєкти та інноваційні ініціативи, в Україні спостерігається протилежна тенденція — зменшення фінансування та ігнорування потреб у довгостроковому розвитку наукового потенціалу.
Вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України Володимир Хаустов наголошує, що одним із головних чинників кризового стану української науки є відсутність реально зацікавлених у розвитку науки та промисловості керівників, які б сприяли реалізації інноваційних ідей і підтримці винахідництва.
На його думку, сучасний стан досліджень свідчить, що гроші витрачаються здебільшого на так звані «скопусні» публікації, а не на проривні дослідження, орієнтовані на практичний результат.
Це створює замкнене коло — без зростання фінансування та державної підтримки, інноваційний потенціал України залишатиметься незадовільним, а винахідництво — малорезультативним та відсунутим від реального ринку.
За словами Хаустова, ситуація розглядає питання, чому українські винахідники не встигають вийти на міжнародний рівень, і чому велика кількість наукових ідей так і залишається на папері.
Адже без належного фінансування та державної стратегічної підтримки Україні важко розраховувати на зростання вітчизняних технологій і конкурентоспроможність на глобальній арені.
Таким чином, країна потребує нового підходу до наукової політики, що базується на реальній цінності інновацій та ефективній підтримці вітчизняних дослідників і винахідників, аби піднімати Україну з периферії світової науки і технологічних проривів.