Європа сумнівається у намірах Путіна: підготовка до нових сценаріїв у українському конфлікті
У Європейському союзі все частіше виникає зневіра щодо справжніх намірів російського диктатора Владіміра Путіна у контексті української кризи.
Лідери європейських країн функціонують як спостерігачі, що намагаються зрозуміти, чи готовий Кремль досягти миру або ж використовує поточну ситуацію для посилення своїх позицій.
Документи та джерела з дипломатичних кол ів свідчать, що європейці мають глибоке сумнів у щирості московського режиму і розглядають можливість підтримки американської дипломатії, особливо президент Трамп виступає як ключова фігура у цьому полі уті.
Політика Брюсселя наразі складена з двох потенційних сценаріїв.
Перший — прагнення досягти перемир’я на умовах гарантій безпеки для України, що потребує дипломатичних зусиль і міжнародних договорів.
Другий — більш жорсткий підхід, з метою викриття справжніх намірів Кремля та спонукання США до посилення санкційних репресій проти Росії.
Французький президент Еммануель Макрон повідомив, що не вірить у бажання Путіна до миру, сприймаючи його як інтригу щодо капітуляції українців.
Колеги з інших країн, зокрема Німеччини та Італії, висловлюють схильність до ретельного аналізу ситуації і обережного підходу, намагаючись не допустити помилкових кроків.
Водночас, експертні кола попереджають, що МоскваDemand і далі продовжує вимагати повернення своїх територій і навіть розширення контролю над ключовими оборонними рубежами, включно з районами Донбасу.
Колективні зусилля Європи і США спрямовані на те, щоб підготувати ґрунт для можливої нової дипломатичної операції, однак реальна готовність Путіна до компромісу залишається під питанням.
Брюссельські дипломатичні джерела вказують, що на порядку денному — не тільки пошук дипломатичних шляхів, але й підготовка до можливих ескалацій, що будуть використані для тиску на Київ і Вашингтон.
Свідченням цього є активна дипломатична робота у Білому домі та на рівні лідерів ЄС, які прагнуть балансувати між підтримкою України та перспективами досягнення миру, що відповідає інтересам Сполучених Штатів і європейського союзу.
Проте, в окремих колах визнають, що збереження єдності та визначення єдиної стратегічної лінії залишаються актуальними викликами у цій складній міжнародній грі.