Європейські партнери закликають перезапустити бюро та агентства правосуддя в Україні для досягнення стандартів ЄС
Після ретельного аналізу роботи українських антикорупційних та правоохоронних органів, зокрема НАБУ та САП, європейські країни та інституції прийняли рішення рекомендувати перезапустити діяльність таких важливих структур, як Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державне бюро розслідувань (ДБР).
У їхніх висновках підкреслюється, що автономія та незалежність НАБУ та САП дозволили цим органам показати вагомі результати у боротьбі з корупцією та злочинністю, тоді як інші правоохоронні структури залишаються на узбіччі реформ та модернізації.
Євросоюз наполягає на тому, щоб саме ефективність боротьби із серйозною злочинністю та здатність користуватися європейськими інструментами аналізу та профілактики були головними критеріями оцінки.
«Ключові критерії для майбутнього вступу України до ЄС з правопорядку закладаються у двох важливих розділах — 23 (“Верховенство права”) та 24 (“Юстиція, свобода та безпека”).
Водночас ці норми досить широкі та не визначають чітких показників успіху, що ускладнює оцінювання прогресу», — зауважує експерт Євген Крапивін.
За словами фахівця, багато чинників ускладнюють об’єктивне вимірювання рівня верховенства права, боротьби з корупцією та рівня безпеки, тож урядам доводиться діяти на межі можливого, обіцяючи реформи та коригуючи їх у відповідь на політичні інтереси.
Ще однією важливою умовою, яку наголошують європейські інституції, є необхідність не лише формально мати існуючі органи, а й забезпечити їхню ефективність, здатність боротися із серйозною злочинністю та власною незалежністю від політичного тиску.
Особлива увага приділяється також контролю діяльності цих структур, а для цього необхідно запроваджувати періодичний аудит, що дозволить не тільки убезпечити прозорість, а й відкликати керівників у разі невідповідності нормам.
Україна також активно рухається у напрямі самостійності та відмови від міжнародної допомоги у кадрових питаннях, що викликає занепокоєння щодо здатності системи самостійно впоратися з викликами.
Як приклад, референдум навколо призначення директора БЕБ, де саме міжнародна підтримка дозволила провести прозоре голосування, але згодом уряд порушив законодавство і вирішив не призначати переможця конкурсу Олександра Цивінського.
Це ставить під сумнів реальну здатність реформ та незалежність аналітичних структур у майбутньому.