Вплив українських безпілотників на російську нафтопереробну галузь: зростання цін на пальне та руйнація об’єктів інфраструктури
Українські безпілотні системи, які активно застосовуються у війні проти Росії, спричинили серйозні збитки російській нафтопереробній індустрії.
Через удари українських дронів у Росії утворилася значна криза, яка вплинула не лише на виробництво пального, а й на економіку країни загалом.
За даними аналітичних джерел, станом на початок осені цього року Росія втратила близько 13% своїх потужностей у секторі переробки нафти, що стало можливим завдяки успішним атакам українських безпілотників.
Внаслідок цього зупинили свою роботу щонайменше чотири великі нафтові заводи, включаючи кілька найбільших підприємств, таких як Самарський НПЗ, а також ті, що належать компанії «Роснефть» у Рязані та Новокуйбишевську.
Це спричинило суттєве зростання цін на бензин і дизельне паливо: з початку року ціни підскочили на 40-50%, що створює додатковий тиск на внутрішню економіку Росії та її населення.
Окремо варто зазначити, що погіршення ситуації з ремонтними роботами та несприятливі санкційні умови блокують відновлення роботи цих підприємств.
Головний міністр енергетичного сектору, Сергій Цивілєв, визнав, що заплановані терміни для ремонту часто затримуються через недопоставки обладнання та санкційні обмеження.
У 2022 році, за даними іноземних агентств, такі російські нафтообробні заводи переробили мінімум 267 мільйонів тонн нафти — найнижчий показник за останні 12 років, що ще більше підсилює кризовий стан галузі.
Не менш важливою є інформація про атаку українських дронів у ніч на 10 серпня, коли було завдано удару по Саратовському нафтопереробному заводу — одному з ключових об’єктів паливної системи РФ.
Внаслідок цього сталися вибухи й пожежі, що тимчасово зупинило роботу підприємства з переробки до 7 мільйонів тонн нафти на рік, що негативно позначилося на забезпеченні окупаційної армії паливом.
У результаті цих новин очевидна тенденція до ослаблення російської нафтогазової інфраструктури, що має довгострокові наслідки для енергетичної безпеки країни.