Польща обґрунтувала відсутність свого представника на саміті в США: дипломатичні міркування та наслідки
У сучасних дипломатичних колах Польща стала предметом обговорень через свій сміливий крок – не надсилати високопосадовця на визначальний саміт у Вашингтоні.
Заступник голови Міністерства закордонних справ Польщі, Теофіль Бартошевський, у рамках інтерв’ю на телеканалі Polsat News відкрито пояснив причини цього рішення, стверджуючи, що відсутність польського представника не стане перешкодою для дипломатичних процесів і не зменшить вагу країни у міжнародних переговорних форматах.
За його словами, президент США Дональд Трамп особисто запрошує до Вашингтона лідерів великих країн, таких як Німеччина або Велика Британія, тоді як Польща, як країна середнього розміру, має свою специфіку та роль у світовій політиці.Бартошевський підкреслив, що адміністрація США традиційно прагне вести переговори з президентами, а не з прем’єр-міністрами, і ця практика поширена серед найбільших держав.
Це пояснює, чому Польща наразі обрала таку тактику і керується принципом, що справжні рішення приймаються у вузькому американському колі, а участь європейських представників обмежена.
Також він зазначив, що польська дипломатія активно працює з європейськими колегами, і глава МЗС Радослав Сікорський на відеоконференції з посланцями з Європи доніс офіційну позицію країни щодо поточного становища та стратегічних цілей.
Він наголосив, що актуальною є ідея посилення тиску на агресора, а не на жертву конфлікту, щоб домогтися справедливого миру та безпеки у регіоні.Водночас, у Вашингтоні триває підготовка до зустрічі президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом.
Хоча попередньо планувалося, що Зеленський здійснить двосторонню зустріч тільки з президентом США, дедалі більше джерел повідомляють про можливість участі кількох європейських лідерів у спільній зустрічі.
Так, до США уже вирушили голови урядів та президентські делегації з різних країн, включаючи Єврокомісію і представників європейських країн, серед яких – канцлер Німеччини, президент Франції, прем’єр Великої Британії та інші.
Це свідчить про важливість нового формату переговорів та їхнього впливу на регіональну геополітику.