Мавки кам’яної доби: таємниці та підготовка до майбутнього
Люди епохи кам’яної доби демонстрували неабияку витонченість у виборі матеріалів для створення знарядь праці, що ставилося в один ряд із великими досягненнями людства.
Археологічні дослідження вказують на те, що ще майже три мільйони років тому наші далекі предки проявляли здатність не лише виготовляти інструменти з непростих кам’яних шматків, а й стратегічно планували процес добування необхідної сировини.
Вони долали значні відстані, шукаючи відповідні камені, що свідчить про вищий рівень складності їхнього поведінкового та розумового розвитку, ніж раніше припускали.Близько 2,6 мільйонів років тому з’явилася технологія відколювання гострих пластинок з каменю, що слугували лезами для розрізання м’яса великих тварин.
Археологічні знахідки на стоянці Ньяянга в Кенії підтверджують, що давні мисливці обирали місця поблизу прісноводних джерел, де полювали на бегемотів.
Однак дослідження, опубліковане у журналі Science Advances, показало, що не всі породи каменю підходили для виробництва інструментів, здатних пробити товсту шкіру таких гігантів.
Співавтор дослідження, палеоантрополог Томас Пламмер із Квінз-коледжу Нью-Йоркського університету, наголошує: «Міцна шкіра бегемота вимагає особливих гострих лез, а для цього потрібні досить специфічні кам’яні матеріали».Виявлення археологами кластеру з міцних знарядь із кварциту відкриває новий погляд на поведінку наших пращурів.
Вони не лише виготовляли знаряддя, але й зайняті плануванням — від слідів видно, що ранні люди знали, де шукати потрібну сировину та надавали перевагу транспортуванню каменів на відстань до 13 кілометрів.
Це свідчить про наявність у них так званої «ментальної карти» — уявлення про розподіл ресурсів у просторі, що є досить високим рівнем когнітивної складності.Попередні гіпотези стверджували, що добування каменів відбувалося поблизу місця проживання, проте сучасні дослідження доводять зворотне — наші далекі предки передбачали і планували свої дії заздалегідь, що є однією з перших ознак просунутої поведінки у людській історії.
Це, можливо, найдавніший приклад такої поведінки у світовій археології.
За словами Еріка Делсона із Американського музею природної історії, ці знахідки являють собою унікальний слід когнітивної еволюції наших пращурів.Зазначаючи інше значення відкриття, дослідники наголошують, що у минулому у Південній Америці та Чилі знайдені найстаріші сліди транспортування каменів, але знахідки з Ньяянги приблизно на 600 тисяч років старші і демонструють більш високий рівень технологічної підготовки.
Це ставить під сумнів і питання про те, хто саме був їхнім творцем: представники роду Homo або можуть бути споріднені інші древні види, наприклад, Paranthropus.
Важливо також зауважити, що з появою Homo sapiens — сучасної людини — минуло ще майже 2 мільйони років, і навички пошуку найкращої сировини досі залишаються важливою частиною людської історії.В останні роки археологічні розкопки в Латвії відкрили нові контексти існування древніх поселень та їхнього розпорядку.
На городищі Сканькалне знайдені сліди бронзової доби та неоліту, які датуються періодом 3000-1800 років до н.е.
Це відкриття переконує, що людські спільноти мешкали на цій території значно раніше, ніж передбачалося раніше, відкриваючи шлях для нових досліджень і переосмислення історії людської присутності в Європі.