Горіховий Спас: історія, традиції та обмеження святкування
16 серпня сходяни-християни відзначають особливе свято, яке має глибоке історичне та духовне значення.
Це свято, відоме під назвами «Горіховий Спас», «Хлібний» або «Нерукотворний Спас», присвячене подіям, що відбулися у 944 році, коли нерукотворний образ Спасителя був перенесений із Едеси до Константинополя.
За легендою, Ісус Христос, після сповнення свого життя та служіння, умитись у водах річки Йордан, взявши полотно, щоб витерти обличчя.
Саме на цьому полотні й було зображено обличчя Спасителя — перша ікона у християнстві.
Особливу увагу залучає і «Мокра борода» — так називають цей образ через те, що борода Ісуса залишилася мокрою після вмивання, а тканина, на якій зображений лик, зберегла клітинний слід.
Це свято несе з собою багато обмежень: у цей день заборонено важку фізичну працю, шиття, прання, прибирання, в’язання, а також весільні і гуляння.
Не можна сваритися чи лихословити, а також відмовляти у милостині тим, хто її потребує.
Традиційно вважається, що саме у цей день потрібно уникати конфліктів, щоби бути у світлій душі та зберегти благополуччя.
Отже, Горіховий Спас — це не тільки пам’ятний день історії, але й час для духовного очищення та посилення моральних цінностей.