Внутрішній конфлікт між фіскальною та монетарною політиками стримує економічне зростання України, — експерт
Водночас із випробуваннями війни та викликами глобальної економіки, Україна стикнулася з внутрішнім конфліктом між двома ключовими напрямками фінансової політики — фіскальною та монетарною.
М’яка фіскальна політика, спрямована на підтримку громадян та економіки під час воєнних дій, у поєднанні з наджорсткою монетарною політикою центрального банку створює складну ситуацію для макроекономічної стабільності.
На даний час облікова ставка Національного банку України становить 15,5%, а ефективна ставка за операціями — ще вищою — 16,2% річних.
За словами Тетяни Богдан, доктора економічних наук і директора з наукової роботи Growford Institute, така ситуація істотно стримує реальний валовий внутрішній продукт, адже ефективна ставка з початку 2023 року зберігається на рівні, який є значно додатним, що негативно впливає на інвестиційну привабливість країни та фінансову активність підприємств.
Протягом другого півріччя 2023 року та першого півріччя 2024 року ця ставка коливалася в межах від +10,9% до 12,1% — рівнів, які для воюючої країни є досить високими.
Поступова її оптимізація привела до того, що у першому півріччі 2025 року показник знизився до +1,1%.
Авторка підкреслює, що для країни у стані війни та з високими внутрішніми викликами цей рівень є рекордним.
Вона нагадує, що під час війни аналогічний показник становив плюс 0,7% у Грузії у 2008 році, а у країнах Європи, США та Японії його середньорічний рівень був значно нижчим або навіть від’ємним — наприклад, у середньому від -17,2% під час Другої світової війни.
В Україні у 2022 році та в першому півріччі 2025-го рівень реальної ключової ставки сягав +4% — цей показник свідчить про значну жорсткість монетарної політики.
Таке становище призвело до істотного зменшення кредитування бізнесу і населення, що в 2025 році зменшило рівень банківських кредитів до історичного мінімуму — 14,6% від ВВП (у 2021 році — 19,1%).
Особливої уваги заслуговує те, що гривневі кредити також знизилися до рівня 8,5% ВВП, що негативно позначається на розвитку економіки.
Нерівність у динаміці фіскальної та монетарної політики веде до сповільнення реального ВВП та радикальних структурних змін у галузях економіки.
Інші аналізи та коментарі експертів можна знайти за посиланням.