Хлібний Спас: традиції, заборони та народні прикмети у сучасній Україні
Щороку 16 серпня в Україні відзначають особливе православне свято — Хлібний Спас, яке є третім із трьох великих літніх свят, що водночас має глибокі історичні корені та мудрі народні традиції.
Це святкування випадає після Маковія та Яблучного Спасу й має особливе значення для сільських та міських мешканців, адже воно символізує завершення жнив, підготовку до осінніх робіт та подяку за щедрий урожай.
Називають його ще Горіховим, або Спасом на полотні, через особливу народну традицію — переносити святковий образ Ісуса Христа з полотна на свята і молитися за добрий врожай майбутнього року.У народі цей день традиційно супроводжується суворими заборонами та обрядами.
У давні часи вважалося, що на Хлібний Спас не можна сваритися, лаятися, бажати когось зла або вести конфлікти, адже це могло призвести до неврожаю.
За церковною традицією, у цей день не дозволено влаштовувати весільні гуляння або будь-які гучні святкування — відзначати потрібно стримано, з молитвами та благословеннями.
Також заборонялося вживати алкоголь, боніжисть відчуття духовної чистоти.
Особливо важливо було не відмовляти у милостині — допомагати нужденним та бідним.
Ще одним із встановлених обрядів було утримання від важкої фізичної праці — прати, прибирати або займатися будь-якими рукоділлями.Народні прикмети, пов’язані з цим святом, збереглися й досі.
Вірили, що якщо урожай хліба на наступний рік буде багатим, то цього ж року буде хороший врожай горіхів.
Якщо журавлі відлітають до третього Спаса — чекати холодної зими та морозів на Покрову.
Гроза в цей день віщує довгу та теплу осінь.
А якщо у горіхах виявиться черв’як — це вважалося поганим знаком, який обіцяє неврожай або затримки у збиранні врожаю.
Всі ці прикмети і прикраси вказували на таїнства природи, що вічно змінюються і передаються з покоління в покоління, зберігаючи традиції українського народу.