Британія відмовилася від масштабного військового контингенту в Україні: альтернативні плани та наслідки

У зв’язку з поточною ситуацією навколо України, Велика Британія ухвалила доленосне рішення щодо відмови від надсилання 30 тисяч військових для участі у миротворчій місії, яка могла б розгорнутися на території нашої країни.
Це значний поворот у британській політиці, адже раніше розглядалося залучення такого масштабного контингенту для забезпечення безпеки стратегічних об’єктів та портів.
Замість цього Лондон і його союзники готують інший, більш реалізовуваний та стратегічно обґрунтований план.
Зокрема, у пріоритеті зараз — патрулювання повітряного простору над західними регіонами України, підтримка українських військових у підготовці та навчанні, а також проведення розмінувальних робіт у чорноморській акваторії.
Про це повідомляє авторитетне британське видання The Times, поточно інформуючи про зміни в підходах офіційної Лондона до ситуації в Україні.
У той же час, зростає занепокоєння у європейських країнах щодо того, що розміщення значної кількості військових сил може провокувати ескалацію конфлікту, що ставить під сумнів реалізовність масштабних військових місій на даний момент.
Стало відомо, що під час телефонної розмови за кілька днів до майбутньої зустрічі лідерів країни, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що у дипломатичному ключі вже досягнуто певного прогресу у пошуку миру, зокрема, країни-засновники Європи та США готові підтримати розгортання сил стабілізації вже після укладення перемир’я.
Заступник британського прем’єра наголосив, що йдеться про підтримку суверенітету України, а не про можливість змін її кордонів силою.
Разом із цим, частина європейських партнерів висловлює побоювання щодо того, що значне військове залучення може лише погіршити кризу, спричинити ескалацію і зробити діалог ще складнішим.
Водночас, прем’єр Стармер повідомив, що кілька днів тому, до початку зустрічі Трампа з Путіним, лідери Заходу досягли певного «реального прогресу» у Попри побоювання щодо потенційних угод, публічно він закликав до стриманості, наголошуючи, що реформування кордонів силою неприпустиме.
Враховуючи ці виклики, група союзників готує так звану «коаліцію бажаючих», яка забезпечуватиме логістику, підготовку та постачання озброєнь, а також допомагатиме у відновленні української армії на західних територіях, підвищуючи її боєздатність та захищаючи повітряний простір за допомогою сучасної авіації, такої як F-35.
Це забезпечить не тільки стримуючий ефект для потенційних атак, але й сприятиме відновленню довіри українському суспільству та міжнародній спільноті.
Планується також активна робота з розмінування Чорного моря, щоб забезпечити безпечний прохід для суден, що рухаються до українських портів чи виходять з них.
Важливо зазначити, що ці зусилля відбуваються у межах ширшої стратегії підтримки України, включаючи й заперечення РФ щодо її вступу до НАТО та обмеження щодо боєздатності українських військ.
На додачу, експерти прогнозують, що ситуація залишиться динамічною, і що майбутні дипломатичні зусилля матимуть важливе значення для врегулювання конфлікту, що вже триває понад три роки.
Підсумовуючи, можна сказати, що обираються менш масштабні, але більш цілеспрямовані підходи до забезпечення миру в Україні, які базуються на сучасних воєнних та дипломатичних реаліях, а їхній успіх багато в чому залежить від волі та консолідації світової спільноти.