Блискавичний телефонний дзвінок Трампа норвезькому міністру: таємниці та можливі наслідки
Минулого місяця у неочікуваний і несподіваний спосіб американський президент Дональд Трамп здійснив телефонний дзвінок міністру фінансів Норвегії Єнсу Столтенбергу.
Головною темою обговорення стала торгівельна політика та мита, а також доволі амбіційна мрія Трампа — отримати престижну Нобелівську премію миру.
Деталі цього інциденту вперше з’явилися у норвезькій газеті Dagens Næringsliv наприкінці минулого місяця, а згодом цю інформацію підтвердив офіційний представник уряду Норвегії, що підтверджує важливість цієї розмови для міжнародних відносин.
За повідомленнями ЗМІ, це був не перший випадок, коли американський лідер порушував тему Нобелівської премії під час телефонної розмови з Столтенбергом.
У коментарі POLITICO колишній генеральний секретар НАТО, нині норвезький дипломат Єнс Столтенберг, розповів, що розмова також охоплювала питання економічної співпраці, митних тарифів та підготовку до розмови Трампа з прем’єром Норвегії, Сьоріє Стєре.
Він додав, що деталі обговорення залишаться конфіденційними.
Очікується, що зустріч Трампа з президентом Росії Владіміром Путіним, запланована на цю п’ятницю у штаті Аляска, стане критичним моментом для перспектив отримання американським лідером Нобелівської нагороди миру.
В разі успіху або провалу у врегулюванні конфлікту в Україні, репутація Трампа, як потенційного миротворця, може суттєво постраждати.
З позицією щодо відповідальності за повномасштабне вторгнення Росії в Україну у Трампа наразі виникають коливання: він останнім часом почав більш фокусовано та жорстко критикувати Владіміра Путіна.
Щорічне присудження Нобелівської премії в Норвегії відбувається за результатами кількох сотень кандидатур, висунутих країнами та організаціями.
Відомий у світі тріумфальний акт — оголошення переможців у жовтні в Осло — залишається однією з найбільш очікуваних подій.
Вже декілька країн, зокрема Ізраїль, Пакистан та Камбоджа, висунули кандидатуру Трампа, враховуючи його роль у посередництві та підписанні мирних угод, що після повернення політика на посаду переодягнули його у нову роль миротворця.
Трамп приписує собі заслуги у зниженні напруженості між Індією та Пакистаном після конфліктів на початку року, а минулого тижня він приймав у Вашингтоні лідерів Вірменії та Азербайджану для врегулювання багаторічного конфлікту.
У разі його перемоги він стане п’ятим президентом США, удостоєним цієї престижної нагороди, після Теодора Рузвельта, Вудро Вільсона, Джиммі Картера та колишнього конкурента — Барака Обами.
Однак, у лютому цього року Трамп зізнався, що погоджувався, що вірогідність отримання ентузіазму до миру від цього ювілею премії йому нібито «ніколи не буде надана».
Говорячи про необхідність звернути увагу на цю нагороду, він впевнений у тому, що заслуговує на неї, хоча й знає, що її йому можуть і не вручити у найближчому майбутньому.