Глобальні наслідки тарифного тиску: бразильський президент Лула да Сілва та його переговори з Сі Цзіньпіном на тлі торговельних конфліктів

У світлі зростаючого тиску з боку американських торгівельних обмежень та тарифних заходів, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва не залишився осторонь міжнародної політичної арени.
У відповідь на економічний натиск, спричинений діями колишнього президента США Дональда Трампа, який ускладнив торговельні стосунки з Латинською Америкою, Лула провів важливу дипломатичну зустріч із своїм китайським колегою Сі Цзіньпіном.
Ця розмова тривала близько години і стала однією з ключових подій у контексті пошуку нових шляхів підсилення співробітництва та зміцнення міжнародних позицій двох країн.
За інформацією урядових джерел, сторони обговорювали виклики сучасної геополітики, зосередившись на актуальних питаннях навколо війни Росії проти України та перспективах співпраці у рамках багатосторонніх форматів, зокрема G20 та БРІКС.
Китайські лідери закликали до спільних зусиль проти односторонніх дій та протекціонізму, що традиційно використовується США для обґрунтування своїх торгових політик.
Водночас, Сі Цзіньпін висловив підтримку бразильському народові в захисті його законних прав і підкреслив, що історія двох країн перебуває на найвищому рівні в історії їхніх відносин.
Пекін також підтвердив свою готовність поглиблювати співпрацю з Бразилією для створення прикладу єдності та самодостатності голосів Глобального Півдня, пропагуючи ідею солідарності та балансу сил у сучасному світі.
У контексті цих подій, Лула активізував свою роботу з об’єднання країн-учасниць БРІКС, що залучає ключові країни, що розвиваються.
Заступником у цій “міжнародній дипломатії” стали Росія та Індія, з якими президент провів окремі переговори у період, коли його країна зазнавала тиску з боку США, зокрема у зв’язку з новими тарифами та санкціями.
Важливою подією стала остання розмова з Владіміром Путіним та з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.
Розмова між Лулою та Сі відбулася на тлі активізації торговельних суперечок, зокрема, після того як Трамп призупинив пільгові тарифи для Китаю ще на 90 днів, хоча ця пауза не покрила всі наслідки торговельної війни.
Водночас, країни БРІКС зазнали найбільших вигод від підвищення мит США, що призвело до зниження їхньої конкуренції на світовому ринку.
Важливо зазначити, що група БРІКС, створена у 2009 році, з часом значно розширилася і тепер включає до свого складу Іран, Емірати, Ефіопію та Єгипет, демонструючи прагнення країн-учасниць до більшої незалежності від західних економічних структур.
У США, натомість, починає формуватись новий підхід до співпраці з технологічним сектором — американські компанії Nvidia та AMD тепер сплачуватимуть відсотки від своїх продажів у Китай, що вказує на нову фазу у глобальній технологічній конкуренції.
Тоді як торговельна політика США залишається викликом для багатьох країн-учасниць БРІКС, які наразі прагнуть зміцнити свою позицію через активну дипломатію та багатосторонню співпрацю.