Росія готується до різкого падіння цін на нафту: прогноз на 2025–2026 роки
Світовий нафтовий ринок опиняється на порозі нової цінової кризи, яка може суттєво вплинути на світову економіку та фінансові ринки.
За останніми оцінками, у 2025–2026 роках ціна нафти може знизитися до рівня 40–50 доларів за барель, що означає найвідчайдушніший спад у історії сучасної енергетики.
Такий сценарій прогнозується у доповіді російського аналітичного центру «Росконгрес», на яку посилається Служба зовнішньої розвідки України.
Зараз нафтові котирування коливаються в межах 66–68 доларів за барель, але Росія вже готується до сценарію, у якому ціна знизиться до 40 доларів.
За даними аналітиків, причина цього — загроза зірвання угоди ОПЕК+ через активізацію виробництва Саудівською Аравією, що сприяє перенасиченню ринку.
Водночас США збільшують власне виробництво сланцевої нафти, яка демонструє сталий ріст навіть за умов зниження цін на світовому ринку.
Очікується, що зростання нафтового видобутку з боку ОПЕК+ і США, а також внутрішні геополітичні ризики, зокрема у країнах-експортерах, призведуть до суттєвого переизбытку пропозиції.
Глибший аналіз ситуації показує, що світова економіка починає відчувати перші ознаки охолодження: уповільнення економічного зростання Китаю, збільшення експорту з Латинської Америки та ОПЕК+ — все це тисне на ціни.
Водночас, політичні конфлікти, що раніше піднімали ціни на нафту кілька доларів, наразі вже не мають значного впливу на ринок.
Згідно з висновками аналітиків, глобальна пропозиція нафти виявляється значно перевищеною попитом, що створює передумови для подальшого зниження цін та потенційного економічного спаду у нафтовому секторі.
Росія, яка вже давно знизила свою роль у стабілізації цін шляхом маніпуляцій та політичних ігор, починає готуватися до цього сценарію, щоб мінімізувати втрати — зокрема, шляхом використання диверсійних дій проти світових постачальників, у тому числі за допомогою атак на нафтопереробні заводи та спровокованих аварій.
В останні місяці спостерігається тенденція — дезінформаційні кампанії, саботаж нижчих цін та спроби створити штучний дефіцит, що є характерними ознаками політики Росії щодо контролю за джерелами енергоресурсів.
В той же час, зростають запити на альтернативну інформацію щодо валютних інтервенцій та дій ФСБ, спрямованих на підтримку цінових маніпуляцій та збільшення прибутків від нафтових операцій, а також на ставлення до кінцевих споживачів.
В цілому, аналітики попереджають: прогнозується, що у найближчі роки енергетична політика Росії та її стратегічні дії з міркувань ціноутворення можуть мати серйозний вплив на глобальні ціни, що потребує уважного спостереження та підготовки на рівні світової економіки.