Чи мають працівники, що працюють дистанційно, право на щорічну відпустку: детальний аналіз українського трудового законодавства

В сучасних умовах багато українських працівників здійснюють свою діяльність на віддаленій основі, що створює нові виклики та питання щодо їхніх трудових прав. Законодавство України чітко регулює трудові відносини, зокрема, визначаючи порядок надання щорічних відпусток та особливості роботи у режимі нерегламентованого графіка. Усі працівники, незалежно від форми зайнятості, мають право на відпочинок, але чи стосується ця норма тих, хто працює дистанційно та має ненормований робочий день? Фахівці «Юридичного порадника для ВПО» підкреслюють, що ненормований робочий день — це особливий режим, запроваджений у ситуаціях, коли неможливо встановити стандартний графік роботи. Такі працівники виконують свої обов’язки понад звичайний робочий час, що законом прирівнюється до виконання понаднормової роботи, з якою пов’язане додаткове право на відпустку тривалістю до 7 календарних днів. Причому, тривалість такої відпустки визначається колективним договором або угодою між працівником і роботодавцем. Що стосується дистанційної роботи, то тут ситуація є дещо складнішою. Відповідно до чинного законодавства, працівник, що працює за такою схемою, має можливість регулювати свій робочий час, адже він не підпадає під внутрішній трудовий розпорядок установи, окрім випадків, передбачених трудовим договором. Однак, загальні норми все ж таки визначають, що сумарний тижневий робочий час не може перевищувати стандартних 40 годин. Тому, якщо у трудовому договорі чітко прописано, що за ненормований робочий день передбачена відповідна відпустка, то працівник має право її отримати. Залишається актуальним і питання правомірності відмови роботодавця у наданні щорічної відпустки, особливо в умовах воєнного стану. Законодавство передбачає, що працівник має право на відпочинок незалежно від ситуації, але рішення щодо надання відпустки може залежати від конкретних обставин, зокрема, умов роботи у військовий період. Важливо, щоб трудові відносини встановлювали чіткі умови щодо відпусток у договорі, з урахуванням особливостей дистанційної роботи та режиму ненормованого дня.