Словенія готує громадськість до важливих рішень щодо оборонного майбутнього та НАТО
У Словенії наразі триває активна дискусія щодо майбутнього оборонної політики країни та її стратегічного курсу у рамках та поза межами НАТО. Парламент країни підтримав ініціативу Лівої партії про проведення консультативного референдуму, що має на меті визначити громадську думку стосовно збільшення військових витрат до 3% ВВП, що приблизно становить 2,1 мільярда євро, до 2030 року. Ідея зійшла з політичних столів завдяки підтримці двох з трьох провідних політичних сил у цій країні – Лівих та соціал-демократів, а також кількох менших опозиційних партій, які бачать у цьому кроку насамперед бажання підвищити оборонний потенціал країни та забезпечити її безпеку у майбутньому. Запланована формулювання референдуму ставить питання про те, чи підтримують громадяни збільшення військових витрат до 3% ВВП, що йдеться приблизно про 2,1 мільярда євро щороку, і це має відбутися вже до 2030 року. Однак, дата голосування ще не визначена, оскільки парламент має ухвалити окрему постанову про проведення цього референдуму. Варто зазначити, що результати консультативного голосування є суто рекомендаційними і не мають обов'язкової сили для державних органів. Значний політичний резонанс викликав нещодавній виступ прем'єр-міністра Роберта Голоба, представника руху «Свобода», який відкрито заявив про намір ініціювати ще один референдум, цього разу щодо членства Словенії в НАТО. Голоб окреслив вибір між двома можливими шляхами: залишитися в Альянсі та виконувати його вимоги, включно з внесками, або ж вийти і таким чином позбавитися ситуаційної залежності. Сам прем'єр визнав, що інші варіанти, включно з популістськими обіцянками, не є опціями, які варто розглядати. Передісторією цього політичного процесу стала травнева ухвала урядом плану щодо збільшення військових витрат до 3% ВВП до 2030 року, що суперечить цільовому рівню у 5%, визначеному самітом НАТО. Це викликало гострі дискусії та внутрішні розбіжності у складі словенської коаліції, оскільки представники різних політичних сил мали різне бачення щодо оборонної політики країни і її ролі у глобальних безпекових структурах. Водночас, ця тема залишатиметься у центрі політичних дебатів, адже громадське ставлення та можливі рішення громадянських референдумів мають великий вплив на майбутню орієнтацію країни.