Кліматична криза і молочне виробництво: чому охолоджувальні системи не рятують від зниження врожайності

На сьогодні світова наука все частіше попереджає про серйозні наслідки кліматичних змін для сільського господарства, зокрема для молочного сектора, який наразі піддається значним викликам через зростання температур та змін у кліматичних умовах. В рамках багаторічного дослідження, проведеного в Ізраїлі, вчені проаналізували вплив спеки на виробництво молока, охопивши понад 130 тисяч корів і тривалість дослідження у дванадцять років. Результати показали, що температура повітря вище 26 градусів Цельсія, особливо при підвищеній вологості, призводить до зниження надоїв на 10% та збереження такого ефекту до 11 днів підряд. Ці дані свідчать, що навіть сучасні охолоджувальні системи і технічні рішення, встановлені на фермах, здатні лише частково пом’якшити негативний вплив високих температур, адже при температурі у 24 градуси Цельсія вони компенсують лише 40% ускладнень. Це означає, що на високотехнологічних фермах, обладнаних вентиляцією та системами обприскування, все одно спостерігається суттєвий збій у виробництві молока під час спеки. Співробітники та дослідники наголошують: інвестиції у охолоджувальні системи — це необхідність, але їх ефективність падає із зростанням температури. Глобальні прогнози не радують: за даними дослідження, до 2050 року провідні країни виробники молока можуть зазнати втрат у середньому до 4% виробництва молочного продукту щоденно, що особливо актуально для Індії, Пакистану та Бразилії, де втрати можуть сягати 3,5-4%. США та Китай також не залишаться поза зоною ризику, потенційні втрати тут коливатимуться від 1,5 до 2,7% на кожну корову щодня. Фахівці відзначають, що фермери активно застосовують адаптаційні методи, але через високі витрати повна ізоляція корів або повне їх охолодження є недосяжним. Водночас, розробляються нові стратегії зменшення стресових факторів, зокрема, у догляді за телятами, що може знизити їхню вразливість до спеки. В цілому, ведучу роль у боротьбі з кліматичними викликами відіграє не лише технологічний прогрес, а й стратегія цілісної адаптації на рівні галузі, з врахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів.