Як українською правильно назвати «толстушка» та «худишка»: мовна палітра без суржика
У сучасному українському мовному просторі, особливо на тлі поширеної мовної ідентичності та прагнення відрізнятись від російськомовної багатомовної реальності, виникає питання правильного та доречного вживання слів, що позначають людські тілесні особливості. Зокрема, йдеться про терміни, які вживаються у розмовній мові для позначення людей з різною статурою – «худишка» та «товстушка». В умовах активної мовної політики та прагнення українців перейти на повноцінне використання української, важливо знати, якими словами краще передавати ці значення, щоб не нашкодити стилю та зберегти мовну культурність. Мовознавецька експертка Ольга Васильєва у розмові з журналістами «Главко» пояснила, що у словниках старої української лексики, таких як Уманця і Спілки, Грінченка, Ніковського та Ізюмова, зустрічаються варіанти «товстуля» та «товстушка», що і досі залишаються найстарішими та найліквіднішими для позначення людей із більшою статурою. Водночас, слово «худишка» у сучасному нормативному просторі знаходить відповідники у «Російсько-українському народному сучасному словнику» 2009 року, де пропонуються такі синоніми, як «товстунка і худинка», «товстуля і худуля», «товстячка і худячка». Важливо зауважити, що слово «худинка» у Грінченка позначає худобу або худу тварину, тому його вживання у цьому значенні для позначення людини є некоректним і може викликати непорозуміння. Водночас, експертка наголосила, що «товстуля» та «худуля» є найбільш акуратними, стилістично влучними та прийнятними варіантами. Що стосується фраз, якими російськомовні українці можуть спробувати перейти на українську, – їх існує багато, і кожен з тих, хто прагне, може ними користуватися. Проте, на жаль, далеко не всім це вдалося зробити успішно. Соціологи свідчать, що під час загострення ситуації з війною багато українців свідомо почали переходити на українську мову у повсякденному спілкуванні. Проте передбачаються й ризики: деякі фахівці передбачають, що з послабленням військових загроз кількість людей, які активно говорять українською, може зменшитись, і багато з них знову повернуться до російського мовлення. І нарешті, частина українців використовують держмову тільки в публічній сфері, у то час як у приватних бесідах переважає російська. Детальніше про мовний перехід, з перехідною мовною ідентичністю українців під час війни, читайте у статті Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.