Відкриття унікальної еллінізованої резиденції на півночі Балкан: нові археологічні горизонти в Македонії
Недавні археологічні розкопки у Північній Македонії відкрили інтригуючу сторінку історії еллінізму на Балканах. Під час масштабної реконструкції місцевого музею Національної ліги у регіоні навколо села Младо Нагорічане дослідники натрапили на загадкову елітну резиденцію, що датується періодом кінця IV – III століть до нашої ери. Ця споруда стала найпівнічнішою відомою архітектурною пам’яткою іонічного стилю, зберігши в своїх стінах та деталях відбитки величі та майстерності стародавніх греків. Резиденція розташована біля вершини пагорба Градіште та нагадує невеликий стародавній акрополь із центральною внутрішньою платформою та відкритим двором, оточеним колонадою. Внутрішнє оздоблення включало розписну штукатурку, яка свідчить про статус власників, а також функціональні приміщення — ванна кімната з керамічною підлогою та системою водопостачання. Однією з найцінніших знахідок став ряд іонічних капітелів і баз, що були ідеально збереженими і свідчать про високий рівень архітектурної майстерності та схильність місцевих мешканців запозичувати та адаптувати середземноморські традиції. За словами провідного дослідника Деяна Джорджієвського, ці архітектурні елементи є найпівнічнішими у цілому елліністичному світі і підтверджують ідею ширшої еллінізації внутрішніх територій Балкан, що раніше вважалися периферією культурного впливу. Важливою складовою знахідки стали артефакти — серед них імпортована кераміка із Західного узбережжя, античні амфори і місцевий посуд XVI—III століть до н.е. також були знайдені фрагменти із вигравіюваними грецькими графіті, зокрема написи, що відкривають малодосліджені сторінки побуту та освіченості тогочасної еллінізованої спільноти. Залишки стародавніх стін і сліди більш давніх споруд дозволяють зробити висновки про багатство та стратегічне значення цього осередку, а дослідження включають й вивчення руїн укріплень та святилища, вирубаного в скелі. Це вказує на складний ритуальний і культурний контекст поселення. Археологи переконані, що їхні відкриття доводять широку сферу проникнення еллінізованої культури на Балканах, що поширювалася не лише через торговельні шляхи на узбережжі, а й через локальні структури управління та побуту. Музей Національної ліги Куманово, ініціатор дослідження, вже отримує визнання за такі значущі відкриття, а подальші роботи зосереджені на підготовці до розгортання охоронних та дослідницьких заходів, зокрема — цифрових реконструкцій цієї унікальної резиденції, що дозволить більш глибоко зрозуміти побут та ієрархію еллінізованого світу у північних регіонах Балкан.