Китай попереджає ЄС про небезпеку і наголошує на унікальності європейської історії та геополітичних викликах
У світлі зростаючої напруги між Європейським Союзом і Китайською Народною Республікою, офіційний Пекін все частіше висловлює своє невдоволення щодо милітарних і політичних намірів ЄС у відносинах із Китаєм. Найстаріша гонконзька англомовна газета, авторитетне видання South China Morning Post, опублікувала аналітичну статтю, що чітко віддзеркалює позицію Китаю і його ставлення до Євросоюзу. Зі зростанням напруженості напередодні саміту з китайським керівництвом наприкінці липня, у ЄС зростає тривога щодо розвитку подій. Повідомляється, що ЄС звинувачує Китай у підтримці війни Росії проти України, тоді як Пекін наполягає, що не постачає летальну зброю і контролює ексорт товарів подвійного призначення. Однак, навіть у найбільш безпосередніх військових конфліктах, наприклад, у ніч на 4 липня, коли українська столиця зазнала масованої атаки крилатими ракетами й безпілотниками, у уламках зенітних систем опинялись деталі китайського виробництва. Це викликає сумніви щодо справжніх намірів щодо контролю за експортом тапідтримки військових дій. Водночас Пекін усього лише прагне зберегти свої мирні відносини із Росією й тримати баланс у регіональній політиці, оскільки нікому у Європі не вигідні ворогуючі країни на кордонах. Китай не бажає ускладнювати співпрацю з Москвою, натомість прагне уникнути конфронтації з ЄС, бо розуміє, що напружені між ними відносини можуть обернутись проти усієї торговельної системи. Важливо врахувати, що багато країн у «Глобальному Півдні» не підтримують санкційний тиск Європи і Сполучених Штатів, оскільки прагнуть зберегти свою незалежність та відносини з обома сторонами. Китайська дипломатія відстоює думку, що дії ЄС щодо тиску на Пекін — безглузді, оскільки вони не поділяють європейської позиції щодо війни в Україні. Водночас, відносини між Китаєм і Росією з однієї сторони, і Євросоюзом — з іншої, стають дедалі напруженішими. Очікування проведення майбутнього саміту між ЄС і Китаєм затьмарює відомий факт: переговори можуть перетворитись у безвихідний «діалог глухих», оскільки обидві сторони мають різні інтереси і цілі. Китайці вимагатимуть скасування санкцій та припинення тиску щодо товарів подвійного призначення, натомість Європа прагне домогтися конкретних кроків щодо України і позиції Пекіну. Особливу увагу привертає напруженість навколо України: Китай вважає, що війна — українське внутрішнє питання і не бажає втягуватися у конфлікт, але водночас критики попереджають, що напруга може призвести до нової глобальної війни. Виникає натяк на теоретичну можливість третєї світової, яку нібито прагнуть підштовхнути США і Європа, щоб посилити свою позицію у регіоні. Висловлюється й занепокоєння, що без підтримки ЄС США навряд чи зможуть розв'язати глобальну кризу, адже історично перші дві війни починались саме в Європі. Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї нещодавно наголосив, що Пекін не може допустити поразки Росії в Україні, оскільки побоюється, що США використовують цей конфлікт для посилення своїх позицій у регіоні та зміцнення впливу в Азії. Водночас, офіційні заяви Китаю залишаються стриманими і віддають перевагу ролі нейтрального посередника, хоча реальні дії та дипломатичні сигнали свідчать про інше — що Пекін підтримує тісні зв’язки з Москвою і прагне зберегти баланс у глобальній політиці, не нашкодивши своїм власним інтересам.