Польща офіційно вшановує жертв «геноциду ОУН і УПА»: новий етап у історичних суперечках та їхній вплив на євроінтеграцію
Офіційне вшанування пам'яті та визнання болючих історичних подій набуло нового рівня в Польщі: президент країни Анджей Дуда підписав закон, що встановлює 11 липня як День пам'яті полків—жертв подій, які польська сторона визначає як «геноцид, вчинений ОУН і УПА на східних територіях другої Польської Республіки». Цей закон, прийнятий ще 4 червня Сенатом, набрав чинності невдовзі після підпису глави держави, і його призначення викликало різкі реакції в Україні. Міністерство закордонних справ України висловило своє занепокоєння та засудило односторонню політику Польщі, зазначивши, що такі дії не сприяють процесу взаєморозуміння та історичного примирення між двома народами. У МЗС наголосили, що важливо зосередитися на актуальних викликах сучасності і не дозволяти минулому ставати перешкодою для співпраці. Вони нагадали, що головним ворогом України та Польщі сьогодні є Росія. Нагадаємо, що у травні цього року у селі Пужники Тернопільської області українські та польські історики провели спільні пошукові роботи, під час яких були знайдені останки 42 людей— багато з них, імовірно, жертви Волинської трагедії. Ці розкопки стали символом покращення діалогу між обома країнами, незважаючи на історичну неоднозначність цих подій. Польська сторона знову наголошує на українських злочинах, тоді як Україна критикує польські дії під час конфлікту, що приніс багато болю та трагедій обом народам. Волинська трагедія і досі залишається болючою точкою в історичних стосунках, але наразі Київ і Варшава не можуть знайти повного взаєморозуміння. Окрім того, політики в обох країнах піднімали питання про можливе припинення євроінтеграції України у разі неврегулюваних історичних питань із Польщею. В статті Володимира Кравченка розглядаються причини страхів у столицях двох держав і можливі шляхи помирення українського і польського народів. Нові історичні суперечки та їхній політичний вплив створюють додаткові виклики для подальшого розвитку двосторонніх відносин та інтеграції України у ЄС.