Деактивізація та популяризація російськомовних депутатських каналів у соцмережах: аналіз сучасних трендів
За останні кілька років у політичному просторі України спостерігається вагома трансформація у спосіб активності народних депутатів у соціальних мережах, зокрема щодо просування проросійських меседжів та підтримки російськомовної аудиторії. Більш ніж п’ять російськомовних YouTube-каналів українських парламентаріїв мають значно більшу кількість підписників, ніж усі україномовні канали разом узяті, при цьому понад сотня депутатів виявляє активність у соцмережах. Це особливо помітно через використання провокаційних заголовків, таких як «бусифікація», «авторитаризм» або «ефект Януковича», а також через ведення мовлення російською мовою. Згідно з аналізом, серед депутатів, що перебувають у СІЗО або втікли з країни за підозрою у державній зраді, особливо активними є Олександр Дубінський, Євген Шевченко, Олександр Куницький та Артем Дмитрук. Вони використовують соціальні платформи для розповсюдження проросійської риторики та дезінформаційних наративів. Найпопулярнішими в цьому середовищі є саме російськомовні канали, з більш ніж трьома мільйонами підписників лише п’яти з них, що значно перевищує сумарну кількість підписників на україномовних ресурсах. Значну активність демонструють депутати у Facebook, де їхні сторінки мають у середньому понад 300 облікових записів. Однак частина з них — близько 16%, залишаються неактивними. У той же час, YouTube залишається менш популярною платформою для політиків — лише 41 з 137 депутатів регулярно публікують відео, причому більшість створила свої канали ще перед виборами та згодом їх просто забули або залишили без оновлень. Хоча за кількістю підписників лідирує «Європейська Солідарність», в Instagram та TikTok цю позицію поступово займає фракція «Слуга народу», що має найбільшу кількість депутатів — 231 станом на липень. В деяких випадках окремі депутати навіть обходять лідерів своїх політичних сил у популярності: наприклад, Олексій Гончаренко веде YouTube-канал, що має на мільйон підписників більше за сторінку Петра Порошенка, а його спекулятивні трансляції з Ради збирають мільйонні перегляди. Загалом, активність у соцмережах серед депутатів російською мовою зосереджена в основному на кількох ключових ресурсах. Telegram залишається популярною платформою для поширення проросійської риторики — саме там ведуть свої канали кілька найбільш відомих депутатів під санкціями чи у вигнанні. Канал Олександра Дубінського, зокрема, має близько 150 тисяч підписників і публікує матеріали з temaми авторитаризму, «бусифікації» та захисту російської церкви. Водночас, інші платформи, зокрема Twitter (X), лишаються переважно україномовними або англомовними й використовуються для міжнародного донесення інформації та обговорення наслідків російських атак. Аналіз показує, що саме у Facebook доступна найпрозоріша політична реклама, але її запуском активно займаються лише кілька депутатів, витрачаючи на неї тисячі доларів. Це частина стратегічної політики для формування суспільної думки та впливу на виборців. Отже, сучасний політичний простір України дедалі більше наповнюється інформаційним контентом проросійського спрямування, що характеризується активністю у соцмережах й використанням різних мовних платформ для поширення своїх меседжів. Водночас, закритість роботи Верховної Ради створює ідеальне середовище для приховування фактів і маніпуляцій, що викликає занепокоєння щодо демократії та прозорості політичних процесів.